Дзюба Петро Петрович

Петро Петрович Дзюба (нар. 12 лютого 1915(19150212) пом. 17 січня 1965) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944).

Петро Петрович Дзюба
Народження 12 лютого 1915(1915-02-12)
Костянтинівка
Смерть 17 січня 1965(1965-01-17) (49 років)
Харків
Поховання Міське кладовище № 10 (Харків)d
Країна  СРСР
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Роки служби 19371945
Звання  Майор авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 12 лютого 1915 року в селищі Костянтинівка (зараз місто Донецької області, Україна). Українець. Закінчив індустріально-хімічний технікум у Слов'янську. Працював на залізничних майстернях у Харкові. У 1935 році закінчив Харківський аероклуб.

У РСЧА з січня 1939 року. В 1940 році закінчив Одеську військову авіаційну школу льотчиків. Служив в стройових частинах ВПС (у Київському військовому окрузі).

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року.

Помічник командира 85-о гвардійського винищувального авіаційного полку з повітряно-стрілецької служби (6-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія, 8-а повітряна армія, Південний фронт), гвардії капітан П. П. Дзюба до жовтня 1943 року здійснив 319 бойових вильотів, у повітряних боях збив особисто 19 і у групі 16 літаків противника.

1 листопада 1943 року гвардії капітану П. П. Дзюбі присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1271).

8 травня 1944 року в одному з повітряних боїв над Кримським півостровом літак капітана Дзюби був підбитий, через що йому довелося зробити вимушену посадку. При посадці літак вибухнув, П. П. Дзюба отримав важкі поранення. У госпіталі йому ампутували ногу.

З грудня 1945 року майор П. П. Дзюба у відставці. Жив і працював у Харкові. Помер 17 січня 1965 року.

Анатоційна дошка на проспекті Дзюби у Харкові

Вшанування пам'яті

У Харкові, ім'ям Петра Дзюби, названо проспект та встановлено анатоційну дошку.

Посилання

Література

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениздат, 1987 — стор. 427
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.