Дивина звичайна
Дивина́ звичайна, дивина лікарська (Verbascum phlomoídes) — вид квіткових рослин родини ранникові (Scrophulariaceae).
| Дивина звичайна | |
|---|---|
 | |
| Дивина звичайна | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Ранникові (Scrophulariaceae) |
| Рід: | Дивина (Verbascum) |
| Вид: | Дивина звичайна (V. phlomoides) |
| Біноміальна назва | |
| Verbascum phlomoides L., 1753 | |
Поширення
Рослина росте у сухих відкритих місцевостях в Європі і Середземномор'ї. Трапляється у більшій частині України на лісових галявинах, узліссях, серед чагарників, на схилах пагорбів, насипах, у садах (крім Криму). У степу зустрічається дуже рідко.
Опис
Рослина виростає до 0,5-1,5 м заввишки. Цвіте з червня до осені. Злегка зигоморфні квітки на довгих квітконіжках у густій довгій верхівковій китиці з плейохазіїв та монохазіїв. Чашечка запушена, 6-роздільна, з лінійними, вузькими гострими частками. Віночок жовтий з бурими плямами, колесоподібний, з дуже короткою трубкою і злегка ввігнутим, ззовні запушеним, 5-роздільним відгином. Вільні верхівки двох задніх пелюсток вужчі і коротші від передніх. Тичинок 5, нитки зігнуті, запушені фіолетовими, довгими волосками. Пиляки ниркоподібні, розкриваються однією щілиною. Зав'язь сильно запушена, в обрисі широкоовальна, з м'ясистими плацентами і численними насінними зачатками. Стовпчик довший від зав'язі, дуже зігнутий, під випуклою приймочкою розширений. Плід — багатонасінна коробочка. Насіння дрібне з ямчатою поверхнею.
Фармацевтичні властивості
З лікувальною метою застосовують квітки дивини. Вони містять в собі кислий сапонін, сапогенін, жовті барвники, 11% цукру, 2.5% слизу, жир, сліди ефірної олії.
Квітки мають відхаркувальну, проносну й обволікаючу дію і вживаються при кашлі, катарі легень, бронхіальній астмі, як потогінне і при інших хворобах. З цією метою іноді застосовують листки.
Настої квіток (15-20 г на 200 г води) вживають по столовій ложці на день. Квітки входять до складу, так званого, грудного збору.
Як зовнішнє застосування в народній медицині використовують дрібний порошок квіток для присипки ран і тріщин на сосках у жінок, змазуючи їх перед цим соком з тертої моркви.
Збирання
Збирають цілком розвинені, очищені від чашечок віночки обох видів в сонячні дні, розкладають зразу ж тонким шаром і швидко висушують у сухих, теплих приміщеннях, на повітрі без доступу сонця чи в негарячих печах.
Слід мати на увазі, що кожна квітка дивини знаходиться в розкритому стані тільки один день, а потім в'яне, тому збирати їх потрібно щоденно.[1]
Джерела
- Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 294—296. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
- Дивина залізняковидна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 138. — ISBN 5-88500-055-7. ISBN 5-88500-055-7
- Регіональний інформаційний центр "Карпати" » Лікарські рослини Карпат. Дивина звичайна. Процитовано 10 грудня 2021.