Динамо-НПУ

«Динамо-НПУ» (раніше просто «Динамо») — жіноча баскетбольна команда з Києва, заснована 1929 року. Чотириразовий чемпіон СРСР (1949, 1990, 1991, 1992). Фіналіст Кубка СРСР 1949 і 1978. Володар Кубка Ронкетті 1988. Фіналіст Кубка європейських чемпіонів 1991 і 1992. Багаторазовий чемпіон України.

БК «Динамо-НПУ»
ЛігиЖіноча ліга
Заснований1929
Арена спорткомплекс НПУ
Місто Київ,  Україна
Командні кольорисиній, білий
         
Президент Володимир Рижов
Головний тренер Володимир Рижов-молодший
ЧемпіонствоЧемпіонат України 9; остання перемога — 2019
Сайт
Форма
Домашня
На виїзді
Альтернативна

Домашні ігри проводить у спортивному комплексі Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова.

Історія

«Динамо-НПУ» «Єлисавет-Баскет» (фінальний матч сезону 2012/13)

Жіноча баскетбольна команда «Динамо» (Київ) створена 1929 року. Найвище досягнення в довоєнних чемпіонатах СРСР — 7-е місце (1940). Того ж року капітан команди, Галина Факторова, першою серед киянок отримала звання заслуженого майстра спорту.

Найбільших успіхів клуб досяг у перше повоєнне десятиліття: чемпіон країни 1949 року, срібний призер — 1950-го, бронзовий — 1945-го, володар Кубка СРСР 1950 і 1951 рр., фіналіст 1949 року. Ці досягнення пов'язані з приходом нового тренера Міркіяна Єгорова (його називали «Мір»), який переїхав до Києва зі Свердловська 1947 року. Разом із ним до «Динамо» перейшла дружина-баскетболістка Юлія Бурдіна, яка була майстринею дальніх кидків.

Чемпіонський склад-1949: Юлія Бурдіна, Віра Венцлавек, Людмила Висоцька, Галинська, Марія Козловська, Антоніна Кравченко, Ніна Піменова, Зоя Стасюк, Валентина Таганьян, Галина Факторова, тренер Маркіян Опанасович Єгоров. Три гравці задньої лінії: низькі (лише 155 см) Бурдіна, Піменова й Таганьян швидко розпасовували м'яча і чекали, поки під щитом відкриються Козловська, Симонова, Висоцька або Стасюк, які завершували атаки. Також наприкінці 40-х — на поч. 50-х за команду виступали Галина Барановська, Валентина Назаренко, Тамара Максимова й Ольга Щепенникова[1].

1950 року Піменова, Бурдіна та Стасюк у складі збірної СРСР взяли участь у першому жіночому чемпіонаті Європи. Радянська команда стала переможцем турніру.

Зміна поколінь та недостатня увага товариства «Динамо» до потреб баскетболісток спричинила відхід провідних гравців. Завершили кар'єру Марія Козловська та Галина Факторова, які грали ще з 1930-х. До товариства «Наука», де були кращі матеріальні умови, перейшли Тамара Симонова, Валентина Таганьян, Емма Акопян, Лілія Досичева, Юлія Бурдіна й молодші баскетболістки, які вирішили стати студентками КПІ. 1952 року Зоя Стасюк у складі збірної Радянського Союзу вдруге виграла чемпіонат Європи. Разом із нею за національну команду виступала ще одна представниця київського «Динамо», випускниця Київського інституту фізкультури, Валентина Назаренко.

1953 року «Динамо» покинув Мір Єгоров. Тренер так і не добився покращення матеріальних і тренувальних умов команди і перейшов у товариство «Наука», взявши під опіку розвиток жіночого баскетболу в Київському політехнічному інституті. Команда значно погіршила результати й узагалі вилетіла з класу «А». Згодом, повернувшись до найвищої ліги киянки були близькі до нагород аж 1965 року, коли посіли 4-е місце в чемпіонаті.

Київське «Динамо» — п'ятиразовий чемпіон ЦР «Динамо»[2].

Команда

Основний склад (2015 - 2016)

Прізвище, ім'яПозиціяКраїнаДата народженняЗрістВага
5 Ольга Сівакова захисник 30/11/1992 160 см 50 кг
6 Валентина Воронова захисник 01/07/1980 170 см 65 кг
7 Наталія Цюбик захисник 11/04/1998 180 см 64 кг
9 Юлія Лапшинова захисник 30/03/1981 175 см 78 кг
10 Тетяна Лисенко форвард 26/03/1993 180 см 71 кг
11 Катерина Чуркіна форвард 27/05/1996 180 см 57 кг
15 Єлизавета Якутович форвард 25/12/1998 181 см 68 кг
23 Вікторія Кондусь захисник 11/03/1997 173 см 63 кг
25 Олена Рижова форвард 20/12/1997 181 см 63 кг

Відомі гравчині

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.