Династія Прогонів
Прогоні були албанською шляхетською родиною, яка створила першу албанську державу, Князівство Арбанон.[1][2][3]
Династія Прогонів (рід) 
Герб родуРід Прогоні Титул princeps Arbanorum
panhypersebastos
megas archon
archon
judexПеріод приб. 1190 - 1216 Місце походження Круя, Албанія Держава Епірський деспотат Родоначальник Прогон, володар Круї
Історія
Прогон, володар Круї, батько Димітрія Прогоні прийшов до влади у Круї в 1190 році. До 1204 року Арбанон був автономним князівством Візантійської імперії.[4] Мало відомо про архонта Прогона, який правив Круєю та її околицями між 1190 (щонайменше) і 1198 рр.[5] Замок Круї та довколишні землі перейшли у спадок сину Прогона, Джину, а згодом Димитрію Прогоні.[6] Щодо себе він використовував титул princeps Arbanorum («правитель албанців»), що визнавали іноземні сановники. У листуванні з Інокентієм III, як princeps Arbanorum він претендував на землі між Шкодером, Призренем, Охридом і Дурресом (regionis montosae inter Scodram, Dyrrachium, Achridam et Prizrenam sitae).[7] Саме Прогоні підняли князівство до його найвищого рівня.[8] Площа контрольована князівством простягалася від долини річки Шкумбін до долини річки Дрин на півночі і від Адріатичного моря до Чорного Дрину на сході.[9] Багато пізніших феодальних правителів Албанії претендували на той самий титул і представляли своє правління як продовження саме цієї держави. Першим це зробив Карл I Анжуйський, який прагнув легітимізувати Королівство Албанія як нащадка держави Арбанонського князівства приблизно у 1272 році.[10] Після смерті Димітрія Прогоні і до 1256 р. Арбанон було анексовано Візантійською імперією. У Димітрія не було синів, він залишив своїм наступником свого племінника Прогона із титулом протосебастоса Мірдіти.
Правління Прогона в районі Мірдіти, численні подібності між емблемою родини Прогоні знайденою в Гезіку та гербом пізнішої родини Дукаджіні та твердженнями самиї Дукаджіні про те, що вони були спадковими володарями Мірдіти та абатства Гезіку привело істориків до припущення, що ці два клани могли бути пов'язані між собою або навіть що Дукаджіні були нащадками Прогоні через протосебастоса Прогона.[11]
Члени
Див. також
Список літератури
Примітки
- Ducellier, 1999, p. 780
- Clements 1992, p. 31: «By 1190, Byzantium's power had so receded that the archon Progon succeeded in establishing the first Albanian state of the Middle Ages, a principality.»
- Fine & 1994, ps: "At the close of the twelfth century, excluding the tribesmen in the mountains, many of whom functioned freely regardless of which state they owed theoretical submission, the only known Albanian political entity was that of Kroja.", p. 51
- Osswald, 2007
- Fine, 1994, с. 51.
- Ducellier, 1981, с. 646.
- Haluščynskyj, 1954
- Anamali & Prifti, 2002
- Frashëri, 2008, с. 73.
- Lala, 2008
- Zamputi, 1984, p. 218
Джерела
- Anamali, Skënder; Prifti, Kristaq (2002). Historia e popullit shqiptar në katër vëllime: Shqiptarët gjatë luftës së dytë botërore dhe pas saj, 1939-1990. Botimet Toena. ISBN 978-99943-1-452-2.
- Clements, John (1992). Clements' Encyclopedia of World Governments 10. Dallas, TX: Political Research, Incorporated.
- Ducellier, Alain (1999). 24(b) – Eastern Europe: Albania, Serbia and Bulgaria. У Abulafia, David. The New Cambridge Medieval History: Volume 5, c.1198 – c.1300. Cambridge: Cambridge University Press. с. 779–795. ISBN 978-0-52-136289-4.
- Fine, John V. A. (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. University of Michigan Press. ISBN 0-472-08260-4.
- Frashëri, Kristo (2008). Historia e qytetërimit shqiptar: nga kohet e lashta deri ne fund të Luftës së Dytë Botërore. Academy of Sciences of Albania. ISBN 978-9995610135.
- Haluščynskyj, Theodosius (1954). Acta Innocentii PP. 3: 1198-1216. Typis Polyglottis Vaticanis.
- Etleva, Lala (2008). Regnum Albaniae, the Papal Curia, and the Western Visions of a Borderline Nobility. Central European University, Department of Medieval Studies. с. 1.
- Osswald, Brendan (2007). The Ethnic Composition of Medieval Epirus. У Ellis, Steven G.; Klusáková, Lud'a. Imagining Frontiers, Contesting Identities. Pisa: Edizioni Plus – Pisa University Press. с. 125–154. ISBN 978-88-8492-466-7.
- Zamputi, Injac (1984). Rindërtimi i mbishkrimit të Arbërit dhe mundësitë e reja për leximin e tij / La reconstruction de l'inscription de l'Arbër et les nouvelles possibilités qui s'offrent pour sa lecture. Ilira 14 (2).