Дипольний магніт
Дипольний магніт (поворотний магніт) — у фізиці прискорювачів, магнітний елемент, що створює однорідне магнітне поле. Використовується, перш за все, для створення провідного поля, яке задає траєкторію пучка заряджених частинок[1][2], а також у системах впуску/випуску пучка, для корекції рівноважної орбіти тощо.
Два надпровідних дипольних магніти (в спільному кріостаті) для двох зустрічних пучків колайдера LHC, CERN.
Дипольні магніти за конструкцією бувають:
- на постійних магнітах;
- класичні «теплі» електромагніти з залізним полюсом;
- імпульсні з шихтованим залізним ярмом або беззалізні;
- надпровідні.
Див. також
Примітки
- Berkeley Lab Magnet Sets World Record // Lynn Yarris, April 30, 1997: «Dipole magnets are used to bend and maintain the path of accelerating particle beams.»
- Magnetic Fields and Magnet Design // Jeff Holmes, Stuart Henderson, Yan Zhang, USPAS, January, 2009
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.