Дніпропетровська краєва інспектура охорони пам'яток природи

Дніпропетровська крайова інспектура охорони пам'яток природи — територіальний підрозділ Українського комітету охорони пам'яток природи.

1925 року при Управлінні науковими установами (Укрнаука) була введена посада Центрального (далі частіше згадуватиметься термін — Головний) інспектора в справі охорони пам'яток природи та посади краєвих інспекторів. Останнім було надано завдання: 1. організація краєвих комітетів в справі охорони природи; 2. складання реєстрів пам'яток природи, вивчення їх та відбір для подальшого затвердження; 3. організація місцевих (округових, районових) відділень комітету; 4. догляд за фактичною охороною природи; 5. популяризація ідей охорони природи[1].

16 червня 1926 року Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом й Радою народних комісарів УРСР прийнято «Положення про пам'ятники культури і природи»[2], згідно з яким, для допомоги НКО УСРР та його територіальним органам створено дорадчий орган Український Комітет охорони пам'яток природи (УКОПП)[3].

УКОПП складався в центрі з Головного інспектора охорони природи (А. С. Федоровський) і чотирьох крайових інспектур: Харківська (Е. М. Лавренко), Київська (М. В. Шарлемань), Одеська (А. А. Браунер), Дніпропетровська (М. П. Акімов). Хоча УКОПП був утворений у 1926 році, фактично почав роботу лише у 1928 р[4].

Інспектура активно співпрацювала у напрямку виявлення та реєстрації пам'яток із Дніпропетровським Окружним Науково-Краєзнавчим Товариством (ДНКТ). У Положенні "Про організацію природознавчої секції ДНКТ п/секції «Охорони Природи» (Статут Т-ва, розд.VI, пар.16) говориться, що п/секція покликана «…маючи зв'язок з Інспектурою охорони природи, всебічно допомагати в складанні реєстру памяток природи державного та місцевого значення, стежити за охороною їх та в іншому, відповідно до завдань Інспектури»[5].

Станом на 12.09.1929 року до роботи Інспектури по реєстрації пам'яток природи було долучено 36 осіб[6]

  • По Шевченківській окрузі. — секретар ОКОП О.Олександрів, лісничий П.Попов, лектор Корсунського Педтехнікуму О.Фещенко, агроном М.Гросгейм, вчителі: П.Авраменко, В.Дашкевич та І.Синегуб.
  • По Кременчуцькій окрузі — агроном Б.Малько, лісничий С.Левченко, вчителі П.Біленко, І.Раків та П.Щербина.
  • По Дніпропетровській окрузі — лісничі Б.Вантоль, І.Коваленко, І.Філоненко, О.Церебряний та А.Грунд, Д.Лях, О.Сичов, аспіранти І.Барабаш, О.Бельгард та С.Бровко.
  • По Запорізькій окрузі — мисливці К.Шамраєв, Г.Петровський, лісничі О.Антонюк та Н.Левченко, вчителі О.Боневольський, П.Бурцієнко, М.Шило та О.Шарівський.

Крім того, науковим досвідом та цінними порадами роботі Інспектури сприяли голова та співробітники Н.-Дослід. Катедри Біології — проф. Л. В. Рейнгард, О. А. Єліяшевіч та В. В. Стаховський, а також проф. Бакінського Університету О. А. Гросгейм. За даними Державного архіву у Черкаській області, станом на 1.01.1929 в межах м. Черкаси діяло 18 кореспондентів, що працювали із Дніпорпетровською краєвою інспектурою.

За редакцією керівника інспектури, професора М. П.Акімова, 1930 року видана книга «Охороняймо пам'ятки природи».

Примітки
  1. Лавренко Є. (1927). Охорона природи на Україні. Вісник природознавства (вид. №3-4). с. 165.
  2. Охорона пам'яток природи на Україні. Збірник 1. — 1927. — С.85-89.
  3. Присяжнюк О. М. Історія формування системи охорони пам'яток культурної спадщини в Одеській області (20-80-ті рр. XX ст.)
  4. Шалит М. Заповідники та пам'ятки природи України. — Харків, 1932. — с.6.
  5. Положення Про організацію природознавчої секції ДНКТ п/секції "Охорони Природи // Охороняймо пам'ятки природи. Матеріяли до охорони природи Середньої Надніпрянщини. Дніпропетровськ, 1930, с.60-61
  6. Акімов М.(ред.) Охороняймо пам'ятки природи. Матеріяли до охорони природи Середньої Надніпрянщини. Дніпропетровськ, 1930, с.3
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.