Укрнаука

Укрнаука (Упрнаука), Українське головне управління науковими установами при Народному комісаріаті освіти УСРР — орган адміністративного керівництва науково-дослідними та науково-допоміжними (крім архівів) установами УСРР. Створене 1924 року на базі Наукового комітету Головного управління професійної освіти Наркомосу УСРР. 1931 року реорганізована в сектор науки Наркомосу УСРР.

Завдання й очільники

Укрнаука директивно визначала пріоритетні напрями наукових досліджень, керувала роботою науково-дослідних установ та громадських наукових товариств, вирішувала питання про присудження наукових ступенів і вчених звань, проводила перевірки (у тому числі ідеологічні) наукових працівників та науково-дослідних закладів.

Укрнауку очолювали:

Усі структурні підрозділи Укрнауки та її уповноважені на місцях підлягали заступнику наркома освіти УСРР Яну Ряппо.

Уповноваженим Укрнауки у Києві був Леонід Левитський [1].

Науково-дослідні кафедри

На противагу ВУАН, яка вважалася радянською владою консервативною та націоналістичною, Наркомпрос УСРР у 1921 році розпочав створення мережі науково-дослідних кафедр при інститутах народної освіти (колишніх університетах). Спочатку кафедри створювалися лише в Харкові. На кінець 1921 року були відкрито 38 кафедр, серед них за тематикою[2]:

Сільськогосподарські (4)
Індустріально-технічні (12)
Ветеринарні (2)
Фізико-математичні (8)
Хімічні (2)
Біологічні (2)
Соціальні (8)

Станом на початок 1922 року було створено 109 кафедр, 23 з яких у Києві; до кінця року їх було вже 191. До складу кафедр входили 320 дійсних членів, 203 наукових працівники, 609 аспірантів[3].

У 1924 році всі ці кафедри, а також інші наукові установи перейшли до підпорядкування Укрнауки. Не всі створені кафедри проіснували довго: під кінець 1925 року їх лишилося тільки 94. Крім того, до Укрнауки належало 8 науково-дослідних інститутів, а також 6 астрономічних і метеорологічних лабораторій[2].

До кінця 1926 року працювали 11 медичних науково-дослідних кафедр (6 в Харкові, 2 в Києві, 3 в Одесі), майже для всіх них припинилося фінансування з переведенням медінститутів з підпорядкування від Наркомпросу до Наркомздраву[4].

У 1931-1934 роках науково-дослідні кафедри та інститути Укрнауки були передані до складу ВУАН[3].

Деякі кафедри

геофізики та сільськогосподарської метеорології; голова Борис Срезневський, 1921-1926
електротехніки;
теплотехніки; голова Трохим Усенко, 1926-1928[5]
зоотехнії; голова Василь Устьянцев
математики КІНО; голова Дмитро Граве, 1922-1934[6]
ботаніки КІНО; голова Олександр Фомін, 1922-1927 (перетворена на Інститут ботаніки НКО)[7]
зоології КІНО; голова Іван Шмальгаузен, 1922-1930[8]
мовознавства КІНО; голова Агатангел Кримський, 1923-1932[9]
фізики КІНО [10]
педології КІНО; голова Валентина Радзимовська (1923-1929), І.Б. Селіханович (1929-1930), 1923-1930[11]
київська кафедра педології; голова Степан Ананьїн, 1921-1930 [2]
одеська кафедра педології; голова М. М. Тарасевич, 1921-1924[2]
Поділля; голови Є.Д. Сташевський (1922-1923), Пилип Клименко (1923-1925), І. А. Любарський (1925-1933), 1922-1933[12]
історії України при ХІНО; голова Дмитро Багалій (1921-1932), Дмитро Похилевич (1932-1933), 1921-1934[13]
Ніжинська НДК історії культури та мови; 1922-1930[14]
НДК експериментальної патології (Харків); голова Олександр Репрєв (1925-1930)

У Харкові також працювали кафедри фізіології (зокрема Я. Постоєв), мікробіології і епідеміології (зокрема Орлов, М. Мельник), зоології (зокрема В. Паулі)[15].

Інститути

Український науково-дослідний інститут педагогіки (до 1925 року — харківська кафедра педології, до 1926 — кафедра педагогіки); голова О. І. Попов, 1923—1934[2]

Примітки

Усенко І. Б. Левитський Леонід Макарович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
О. Новицька. Організація та діяльність науково-дослідних кафедр педагогіки в Україні у 1920-ті роки // Історико-педагогічний альманах. — 2013. — Вип. 1. — С. 71-82.
Ткаченко В. В. Діяльність науково-дослідних кафедер, науково-дослідних інститутів партійно-ідеологічних наукових закладів у суспільно-політичному контексті розвитку УРСР (20-30-ті рр. ХХ ст.) // Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки: науковий вісник: збірник наукових праць. — Київ : ВІР УАН, 2010. — Вип. 34. — С. 99-115.
З. П. Петрова, В. А. Огнев. Значение научно-исследовательских кафедр социальной гигиены в становлении и развитии социально-гигиенической науки в Украине // Україна. Здоров’я нації. – 2018. – № 4 (52). – С. 122-125(рос.)
Історія кафедри. Кафедра теплоенергетичних установок теплових і атомних електростанцій. НТУУ КПІ імені Ігоря Сикорського. Архів оригіналу за 18 лютий 2018. Процитовано 17 лютий 2018.
О. В. Ляпіна Математики науково-дослідна кафедра. Енциклопедія Київського університету Архів
О. В. Ляпіна Ботаніки науково-дослідна кафедра. Енциклопедія Київського університету
О. В. Ляпіна Зоології науково-дослідна кафедра. Енциклопедія Київського університету
О. В. Ляпіна Мовознавства науково-дослідна кафедра. Енциклопедія Київського університету
О. В. Ляпіна Науково-дослідні кафедри при КІНО. Енциклопедія Київського університету
О. В. Ляпіна Педології науково-дослідна кафедра. Енциклопедія Київського університету
Яблонська Д. Р. Науково-дослідна кафедра Поділля: заснування, структура та наукова діяльність (1922-1933 рр.) // Освіта, наука і культура на Поділлі. - 2017. - Т. 24. - С. 88-97
О. М. Богдашина, О. В. Юркова. Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Д. Багалія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 225—226. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Рой С. В. Діяльність Ніжинської науково-дослідної кафедри історії культури та мови у вітчизняній історіографії // Література та культура Полісся. Сер. : Історичні науки. - 2016. - Вип. 81. - С. 45-52
НАУКОВОЇ ТА ІНЖЕНЕРНО-ТЕ%25-2-131.pdf Організація наукової та інженерно-технічної діяльності в Лівобережній Україні та Причорномор'ї: перша половина XX століття (деякі моделі і форми): монографія / В. С. Савчук, Н. М. Кушлакова, В. В. Кушлакова, Т. О. Кисільова,1. Ю. Ісаєва, О. Л. Якимюк; під заг. ред. проф., д-ра іст. наук В. С. Савчука - Д.: ТОВ «ША-ПРЕС», 2015. - 128 с.ISBN 978-966-331-552-2, с. 48-49

Джерела та література

Юркова О.В. Укрнаука // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 223. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Усенко І. Б. Левитський Леонід Макарович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.

[Новицька2013-2] О. Новицька. Організація та діяльність науково-дослідних кафедр педагогіки в Україні у 1920-ті роки // Історико-педагогічний альманах. — 2013. — Вип. 1. — С. 71-82.

[Ткаченко2010-3] Ткаченко В. В. Діяльність науково-дослідних кафедер, науково-дослідних інститутів партійно-ідеологічних наукових закладів у суспільно-політичному контексті розвитку УРСР (20-30-ті рр. ХХ ст.) // Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки: науковий вісник: збірник наукових праць. — Київ : ВІР УАН, 2010. — Вип. 34. — С. 99-115.

[4] З. П. Петрова, В. А. Огнев. Значение научно-исследовательских кафедр социальной гигиены в становлении и развитии социально-гигиенической науки в Украине // Україна. Здоров’я нації. – 2018. – № 4 (52). – С. 122-125(рос.)

[5] Історія кафедри. Кафедра теплоенергетичних установок теплових і атомних електростанцій. НТУУ КПІ імені Ігоря Сикорського. Архів оригіналу за 18 лютий 2018. Процитовано 17 лютий 2018.

[6] О. В. Ляпіна Математики науково-дослідна кафедра. Енциклопедія Київського університету Архів

[7] О. В. Ляпіна Ботаніки науково-дослідна кафедра. Енциклопедія Київського університету

[8] О. В. Ляпіна Зоології науково-дослідна кафедра. Енциклопедія Київського університету

[9] О. В. Ляпіна Мовознавства науково-дослідна кафедра. Енциклопедія Київського університету

[10] О. В. Ляпіна Науково-дослідні кафедри при КІНО. Енциклопедія Київського університету

[11] О. В. Ляпіна Педології науково-дослідна кафедра. Енциклопедія Київського університету

[12] Яблонська Д. Р. Науково-дослідна кафедра Поділля: заснування, структура та наукова діяльність (1922-1933 рр.) // Освіта, наука і культура на Поділлі. - 2017. - Т. 24. - С. 88-97

[13] О. М. Богдашина, О. В. Юркова. Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Д. Багалія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 225—226. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.

[14] Рой С. В. Діяльність Ніжинської науково-дослідної кафедри історії культури та мови у вітчизняній історіографії // Література та культура Полісся. Сер. : Історичні науки. - 2016. - Вип. 81. - С. 45-52

[15] НАУКОВОЇ ТА ІНЖЕНЕРНО-ТЕ%25-2-131.pdf Організація наукової та інженерно-технічної діяльності в Лівобережній Україні та Причорномор'ї: перша половина XX століття (деякі моделі і форми): монографія / В. С. Савчук, Н. М. Кушлакова, В. В. Кушлакова, Т. О. Кисільова,1. Ю. Ісаєва, О. Л. Якимюк; під заг. ред. проф., д-ра іст. наук В. С. Савчука - Д.: ТОВ «ША-ПРЕС», 2015. - 128 с.ISBN 978-966-331-552-2, с. 48-49