Добропільська центральна районна лікарня

Після проголошення ДКР в січні 1918 року в селищі Ерастівка, в будинку колишнього керівника шахти, була відкрита невеличка руднична лікарня з медамбулаторією і стаціонаром на 10 ліжок. В цій лікарні став працювати лікар і 2 фельдшери. Першим лікарем був Федоров Євстигней Ілліч[1].

В 1922 р. добропільські рудники були об'єднані в одно підприємство під назвою рудник Червоноармійський. У 1925 р. були введено в дію шурфи № 17 № 18, а лікарня одержала назву — лікарня шахти № 17-18 ім. РСЧА, яку носила аж до 1954 р. У 1925 р. лікарня була переведена в будинок колишнього шахтовласника і розширина до 25 ліжок. У складі її медперсоналу з'явилися ще один лікар і акушерка.

У 1935 р. лікарня шахти ім РСЧА була розширена до 35 ліжок. В селищі шахти № 1-2 «Гігант» в Тимчасовій колоні в одному з будинків була відкрита медамбулаторія, в якій працювала фельдшер К. П. Громова.

В роки війни лікарня шахти ім. РСЧА була сильно поруйнована. Але після визволення від фашистів 8 вересня 1943 р. уже через місяць відновила свою роботу. В 1944 р. в лікарні, яка мала тоді медамбулаторію і стаціонар на 35 лікарняних ліжок, разом з головним лікарем Є. І. Федоровим стали працювати лікарі Сангурська, і Грушанський — перший хірург Добропільщини[1].