Довга Балка
До́вга Ба́лка (до 2016 — Артема) — селище в Україні, Костянтинівському районі Донецької області. Адміністративний центр сільської ради.
селище Довга Балка | |
---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Краматорський район |
Облікова картка | Довга Балка |
Основні дані | |
Засноване | |
Населення | 944 |
Поштовий індекс | 85140 |
Телефонний код | +380 6272 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°29′17″ пн. ш. 37°36′24″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
129 м |
Водойми | річка Лозова |
Відстань до обласного центру | 62,8 км |
Відстань до районного центру |
10,4 км |
Найближча залізнична станція | Костянтинівка |
Відстань до залізничної станції |
11,9 км |
Місцева влада | |
Рада | Іллінівська сільська громада |
Адреса ради | 85140 Донецька область, Костянтинівський район, с-ще Довга Балка, вул. Центральна, 6а |
Голова ради | Прокудін Олексій Анатолійович |
Карта | |
Довга Балка | |
Довга Балка | |
Географія
Селищем протікає річка Лозова.
Загальні відомості
Відстань до райцентру становить близько 10 км і проходить автошляхом місцевого значення. Землі селища межують із Костянтинівкою. Поруч колись розташовувався зенітно-ракетний комплекс середньої дальності дії С-75.
Історія
Селище було засноване наприкінці ХІХ ст. німцями-колоністами. Прізвища першопоселенців — Дік, Енс, Вінгерт.
Теперішній будинок селищної ради — німецький. Нещодавно зруйновано ще одну німецьку будову — «стару школу», яка насправді першопочатково була житловим будинком. Німецьке кладовище зруйноване в радянські часи. На його місці збудовано Будинок культури.
У селі діяли молочарня, цегельня, млин. Досі збереглись силосні вежі. Під час Першої світової війни або ж у перші повоєнні роки німці виїхали (можливо, були депортовані царським урядом). Сусіди почали громити колонію та розбирати будівлі. Щоб врятувати їх господарство від занепаду мешканці села створили комуну. У 1920 р. радянська влада конфіскувала майно комуни та створила «радгосп № 14» (нині — ТОВ «Артема-9», яке визнано банкрутом і не працює).
1929 р. радгосп було реорганізовано та перейменовано на радгосп № 9 імені Артема. Під час Голодомору 1932—1933 рр. селище стало прихистком для кількох сімей із голодуючих сіл.
Освіта
У селі працює дитячий садок № 5 «Берізка» та Степанівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів[1] відділу освіти Костянтинівської райдержадміністрації[2].
Населення
За даними перепису 2001 року населення селища становило 944 особи, з них 64,94 % зазначили рідною мову українську, 34,11 % — російську, 0,53 % — білоруську та 0,11 % — вірменську мову[3].