Довгополюк Матвій Лукич

Матвій Лукич Довгополюк (* 1893, Погребище — замучений 28 лютого 1944 у таборах ГУЛАГу) — український педагог, поет, прозаїк. Редактор журналу "Трудова освіта". Член літературної організації «Плуг», його поезії, оповідання та нариси публікувалися з 1913 року у "Ріллі", "Кооперативному пути", "Трудовій освіті", "Вістях", "Комуністі". Професійний агроном.

Жертва російсько-большевицького терору.

Біографія

Працював агрономом у Охтирці Харківської губернії. Включився в національний рух. 1917 видав першу збірку віршів, а 1918 - перші оповідання. Після окупації УНР з боку большевицької Московщини, лишився в Охтирці, включився у роботу комуністичних органів влади.

Був товаришем дитинства та юності Насті Присяжнюк, приятель Бориса Антоненка-Давидовича Охтирського періоду, а також сумського освітнього діяча Юрія Самброса.

Був керівником Охтирського дитячого містечка. Вихованець Дитмістечка Платон Воронько згадував:[1]

Хлопчиком батьки віддали мене на виховання в Охтирське дитмістечко. Педагог, агроном і поет Матвій Лукич Довгополюк прагнув відкрити в кожної дитини талант, прищепив любов до поезії Павла Тичини, яка стала для мене тим живим середовищем, у якому формується душа людини.

Арештований групою НКВД СССР 6 листопада 1937 року, присуд — 10 років концтаборів СРСР; термін покарання відбував у Ярославській області РФ. Загинув ув ув'язненні 28 лютого 1944. Посмертно реабілітований 1990 року. Спогади про нього лишив Ю.Самброс у книзі "Щаблі життя"

Твори

"В дні неволі" (зб.віршів) 1917

"В хвилях життя" (зб.оповідань) 1918

"Хвилини зневір'я й шукань"

"Молот" (зб). Охтирська нар.освіта

"Завгора скаже" (зб.нарисів), Охтирка, 1922

"Буквар для дорослих" (підручник) 1923

Примітки
  1. На Охтирщині відзначають сто річчя Платона Воронька. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.

Джерело
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.