Дога Олег В'ячеславович

Оле́г В'ячесла́вович Дога (18 березня 1981 Веселинове, Миколаївська область, — 28 серпня 2014 Дебальцеве, Донецька область, Україна)  — військовик, стрілець, солдат резерву Батальйону імені Кульчицького.

Дога Олег
 Солдат
Загальна інформація
Народження 18 березня 1981(1981-03-18)
Веселинове, Миколаївська область
Смерть 28 серпня 2014(2014-08-28) (33 роки)
Дебальцеве, Донецька область, Україна
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Національна гвардія
Формування
 Батальйон ім. Кульчицького
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Загинув у ході україно-російської війни, коли колона Нацгвардії на маршруті Дебальцеве — Вуглегірськ потрапила у ворожу засідку[1].

Біографія

Дога Олег В'ячеславович народився 18 березня 1981 року на Миколаївщині. Мешкав у селі Гребля Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Загинув 28 серпня в районі міста Дебальцеве Донецької області. Колона підрозділів Національної гвардії та Збройних сил України, що рухалась на допомогу силам АТО за маршрутом Дебальцеве — Комісаровка, потрапила у засідку[2].

Родина Олега не дочекалася його, а 1 вересня 2014 року вся округа зібралася на обійсті батьків, і, Україна поховала ще одного свого героя.

Син пішов на війну добровольцем на початку квітня прямо з Майдану. Як ми його не зупиняли, навіть на коліна ставали перед ним, аби не йшов, а він не послухав нас… Казав: “Хто, як не я захистить вас та мою донечку від російського агресора”. Кожного дня ми переписувалися з ним есемесками. Аби нас не засмучувати, про війну він не писав ані слова. Казав, що в нього все добре, а кожного вечора присилав повідомлення: “Спокійної ночі вам, папа й мама”. Я їх всі до одної зберігаю, і не знаю чи видалю колись з телефону. Останню ж есемеску від сина отримав за півтори години до його загибелі. Як і завжди, про погане в ній не йшлося, хоча він вже їхав визволяти своїх товаришів з полону. Я ж тоді йому написав, що ловлю рибу, і щоб він беріг себе. “Ось закінчиться війна, підемо на рибалку разом”, – таку відповідь я отримав від нього востаннє...[3]

Похований у селі Гребля Переяслав-Хмельницького району.

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[4].

Див. також

Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (2015)

Джерела
  1. Сили АТО потрапили у засідку під Дебальцевим, Українська правда, 29 серпня 2014
  2. Дога Олег В’ячеславович. Книга пам'яті загиблих. Процитовано 05.05.2015.
  3. Олена МАТВІЄНКО (3 вересня 2014). Олега Догу з війни на сході України привезли додому в оцинкованій труні. Вісник Переяславщини. Процитовано 05.05.2015.
  4. Указ Президента України від 27 листопада 2014 року № 892/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.