Доктрина Монро

Доктрина Монро (англ. Monroe Doctrine) — політична доктрина США, частина сьомого Звернення до Конгресу (англ. State of the Union Affairs) тогочасного президента США Джеймса Монро (1817—1825), проголошена 2 грудня 1823.

Чилійська декларація незалежності, 18 лютого 1818
Французька інтервенція в Мексику, 1861—1867
Президент Гровер Клівленд закручує хвіст британського лева, Puck by J. S. Pughe, 1895

Опис

У ній було визначено довготривалі цілі зовнішньої політики США. Подібно до традиції президента Джеферсона, в цій доктрині було закріплено незалежність США від європейських урядів (від «Старого світу»), було сформульовано існування двох політичних сфер (англ. two spheres), визначено принцип невтручання (англ. non-intervention) США в європейські конфлікти, запропоновано припининення всіх колоніальних кампаній в західній півкулі (англ. non-colonization).

Визначною рисою доктрини було проголошення того, що спроби подальшої колонізації або втручання у внутрішні справи держав, розташованих на обох Американських континентах, розглядатимуться США як акт агресії безпосередньо проти США та призведуть до військового втручання з їхнього боку. В той самий час доктрина містила положення про те, що США не втручатимуться у внутрішні справи існуючих колоній або європейських країн. Доктрина була проголошена в той час, коли багато з-поміж латиноамериканських держав знаходилися на межі проголошення незалежності від Іспанської імперії. А саме — доктрина народилася 2 грудня 1823 року, коли Джеймс Монро виголосив сьоме звернення до Конгресу.[1] США, приєднуючись до побоювань Великої Британії, намагалися унеможливити отримання влади над колишніми іспанськими колоніями будь-якою європейською державою.[2]

Загалом уся доктрина зводилася до трьох принципів: поділ на сфери впливу Америки та Європи; неколонізація; неінтервенція. З доктриною Монро рахувався весь світ, вона стала ідеологічною основою нового політичного порядку для решти територій Америки та змінила роль Європи в Західній півкулі.[3]

Див. також

Примітки

  1. Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 124. ISBN 978-617-7289-69-1
  2. Herring, George C., From Colony to Superpower: U.S. Foreign Relations Since 1776, (2008) pp. 153—155
  3. Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 125. ISBN 978-617-7289-69-1

Джерела

Література

  • Б. Гончар. Монро доктрина // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Б. Гончар. Монро доктрина // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.464 ISBN 978-966-611-818-2
  • Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 124—125. ISBN 978-617-7289-69-1

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.