Джеймс Монро

Джеймс Монро́ (англ. James Monroe, МФА: [mənˈroʊ]; 28 квітня 1758 — 4 липня 1831) — 5-й президент США. За час його президентської каденції (1817–1825) президентська адміністрація придбала Флориду 1819 року; оголосила компроміс з Міссурі (1820 рік), за яким Міссурі було оголошено рабовласницьким штатом та прийняла штат Мен як вільний штат, запровадила доктрину Монро (1823 року), яка декларувала, що США виступають проти європейського втручання в обох Америках, а також розірвала всі зв'язки з Францією, які ще залишилися після війни 1812 року.

Джеймс Монро
англ. James Monroe
Джеймс Монро
5-й Президент США
4 березня 1817 — 4 березня 1825
Попередник Джеймс Медісон
Наступник Джон Квінсі Адамс
7-й Державний секретар США
2 квітня 1811 — 30 вересня 1814
28 лютого 1815 — 4 березня 1817
Президент Джеймс Медісон
Попередник Роберт Сміт
Наступник Джон Квінсі Адамс
8-й Військовий міністр США
27 вересня 1814 — 2 березня 1815
Попередник Джон Армстронг мол.
Наступник Вільям Гарріс Кроуфорд
Народився 28 квітня 1758(1758-04-28)
Вашингтон-Періш (тепер Монро Холл), округ Вестморленд, провінція Вірджинія
Помер 4 липня 1831(1831-07-04) (73 роки)
Нью-Йорк,  США
Похований
Hollywood Cemeteryd : 
Відомий як політик, адвокат, дипломат, фермер, рабовласник, державний діяч, письменник
Країна США
Національність Американець
Освіта Коледж Вільяма і Мері
Політична партія Демократично-республіканська
Батько Spence Monroed[1]
Мати Elizabeth Jonesd[2][1]
У шлюбі з Елізабет Кортрайт
Діти Maria Hester Monroe Gouverneurd[1], Eliza Kortright Monroe Hayd[2][1] і James Spence Monroed[2][1]
Професія фермер, адвокат
Релігія Англіканська церква (1758-1775)
Єпископальна церква США (1775-1831)
Підпис
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 28 квітня 1758 року у Вашингтон-Періш, (округ Вестморленд, провінція Вірджинія), у сім'ї небагатого плантатора Спенса Монро (роки життя — 1727—1774) та Елізабет Джонс (1730—1774), котрі одружилися в 1752 році. Предок майбутнього президента, Патрик Ендрю Монро, емігрував до Америки з Шотландії в середині XVII століття.

Елізабет Джоунс і Спенс Монро одружились у 1752 році. З п'ятьох їхніх дітей четверо дожили до зрілого віку. Спенс Монро мав невелику плантацію, тож родина не розкошувала.[3]

Майбутній президент навчався у приватній школі пастора Арчибальда Кемпбелла, і з 16 років — в коледжі Вільяма і Мері у Вільямсбурзі, що був на той час столицею Вірджинії. Коли розпочалася революційна війна, Монро вступив у вірджинський полк Континентальної армії й вже у 18 років став офіцером. У 1778 р. він одержав звання підполковника.

Протягом 1780–1783 років вивчав юриспруденцію під керівництвом Томаса Джефферсона. Джеймса й Томаса пов'язувала тісна особиста дружба, яку державці зберегли до кінця життя.[4]

У 1782 році обраний у палату депутатів Вірджинії, потім входив до Конгресу конфедерацій. Виступав за швидке і систематичне освоєння американського заходу.

У 1788 році змагався з Джеймсом Медісоном (майбутнім президентом США) за місце в Національному Конгресі, проте перемогу тоді здобув Медісон. Та вже через два роки 32-річний Монро таки досягнув своєї мети. З 9 листопада 1790 до 29 березня 1794 року він виконував обов'язки сенатора від штату Вірджинія. Тоді ж Монро вступив до Демократично-республіканської фракції на чолі з Джефферсоном і Медісоном і став одним із лідерів партії у сенаті.[5]

Двічі займав посаду губернатора (12-го та 16-го за рахунком) Вірджинії (28 грудня 1799—1 грудня 1802 та 16 січня 1811—2 квітня 1811).

Також був посланником до Франції (1794—1796) та Великої Британії (1803—1808).

У 1803 брав участь у Луїзіанській покупці.

Впродовж 1811–1814 і 1815–1817 був державним секретарем США.

У 1816 році переміг на виборах і був головою держави в 1817–1825 роках.

Монро помер 4 липня 1831 року в Нью-Йорку.

Вшанування пам'яті

На честь Монро названа столиця Ліберії Монровія.

Однодоларова монета із зображенням Монро

Примітки
  1. Kindred Britain
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 118. ISBN 978-617-7289-69-1
  4. Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 119. ISBN 978-617-7289-69-1
  5. Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 120. ISBN 978-617-7289-69-1

Див. також

Література
  • Б. М. Гончар. Монро Джеймс // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 118—129. ISBN 978-617-7289-69-1

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.