Докша

До́кша (рос. Докша) — присілок в Зав'яловському районі Удмуртії, Росія.

присілок Докша
рос. Докша
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Удмуртія
Муніципальний район Зав'яловський район
Поселення Гольянське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 94216810007
Код ЗКТМО: 94616410121
Основні дані
Населення 320 осіб (2012)
Поштові індекси 427002
Телефонний код +7 3412
Географічні координати: 56°48′41″ пн. ш. 53°44′35″ сх. д.
Висота над рівнем моря 70 м м
Водойма річки Кама, Докшанка
Мапа

Докша

Докша

Знаходиться на правому березі річки Кама, у місці, де до неї впадає права притока Докшанка.

Населення

Населення — 320 осіб (2012[1]; 330 в 2010[2]).

Історія

Перша згадка про Докшу зустрічається в описах 1621 року — «Деревня Докши Старая на реке Каме…»[3]. Згідно з оглядовою книгою того ж року в селі було 11 дворів. За переписом 1710 року в селі вже було 12 дворів. До революції Докша була центром Докшинської волості Сарапульського повіту В'ятської губернії. За даними 10-ї ревізії в 1859 році в 103 дворах проживало 797 осіб, працювало 3 млини[4].

В матеріалах із статистики В'ятської губернії від 1892 року є згадка про засновників присілка — «Время переселения в эту местность жители не помнят, но первыми переселенцами были крестьяне деревни Вольховки Сайгадской волости Осинского уезда Пермской губернии»[5] Ймовірно що мова йде про присілок Ольховка, яке розташоване неподалік міста Чайковського. В 1904 році в селі була відкрита парафія Пророко-Іллінської церкви, яку закрили в 1931 році, а будівля передана під клуб.

В 1923 році присілок увійшло в склад Сарапульського району Сарапульського округу Уральської області, було центром Докшинської сільської ради. На 1928 рік в селі було 197 дворів і воно мало населення 863 особи[6]. В 1935 році Докша увійшла в склад Іжевського району Удмуртської АРСР, а в 1937 році була передана у Зав'яловський район. Указом президії РРФСР від 16 червня 1954 року Докшинська сільська рада увійшла в склад Гольянської сільради.

Економіка

Головним підприємством присілка є агрокомбінат «Докшинський», перетворений з однойменного радгоспу.

Із закладів соціальної сфери діє школа.

Урбаноніми[7]
  • вулиці — Бузкова, Дачна, Зарічна, Молодіжна, Набережна, Підгірна, Розсвітна, Центральна, Ялицева

Примітки
  1. Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. <Всероссийская перепись населения 2010 года: cводная таблица регионов — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
  3. Писцовая книга Казанского уезда 1647—1656 годов: Публикация текста (совм. с Д. А. Мустафиной). — М.: Институт Российской истории РАН, 2001. — 541 с. — 34 п.л.
  4. Списки населенных мест Российской империи. Том VIII. Вятская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859—1873 годов
  5. Материалы по статистике Вятской губернии. Статистическое отделение при Вятской губернской Земской Управе. 1892 год
  6. Список населённых пунктов Уральской области. — Свердловск: Издание Огротдела Уралоблисполкома, Уралстатуправления и окружных исполкомов, 1928. — Т. IX Сарапульский округ
  7. Республика Удмуртская, Завьяловский район - Почтовые индексы России (рос.)

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.