Домашнє навчання

Домашнє навчаннянавчання дитини в домашніх умовах без відвідування загальноосвітньої школи або навчання в домашній школі. Домашнє навчання широко поширене в країнах Західної Європи та США, де користується підтримкою держави (у тому числі фінансовою у вигляді надання грошової допомоги батькам в організації навчання дитини вдома). Така увага держави пояснюється пріоритетом прав людини в життєдіяльності особистості, зокрема і в освіті, а також розумінням того, що батьки хочуть самі взяти на себе відповідальність у виконанні своїх батьківських прав в освіті своєї дитини.

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти — це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, базової середньої, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче за стандарти освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.[1]

Історія

Домашнє навчання має давню історію, починаючи із запрошення до дитини гувернерів у минулих століттях і закінчуючи сучасними домашніми вчителями, завданням яких є навчання дитини.

Домашні вчителі відрізняються від репетиторів тим, що останні мають на меті підтягувати знання дитини, підготовити її до іспитів, тестування, вступу до вузу, тобто компенсація недоробок загальноосвітньої школи, яку відвідує дитина, тоді як домашній вчитель проходить програму з учнем повноцінно. Домашнє навчання відрізняється і від індивідуальної форми навчання, основне навантаження під час якого лягає не на вчителів, а на батьків.

Крім того, на відміну від індивідуальної форми навчання, якою охоплюються головним чином діти, які за станом здоров'я не можуть відвідувати загальноосвітню школу, домашнім навчанням охоплюються і здорові діти, але які за своїми особистісними особливостями не можуть відвідувати загальноосвітню школу і перебувати в колективі дітей.

Дистанційне навчання

Однією з форм домашнього навчання є дистанційне навчання, яке включає в себе роботу через мережу Інтернет за індивідуальним графіком навчання. Ця форма домашнього навчання набуває достатнього поширення серед здобувачів освіти старшого віку, які можуть планувати свій час. Також, така форма навчання поступово впроваджується в шкільній освіті як доповнення до навчання для індивідуальних учнів, так і під час карантину як основний засіб.

Переваги домашнього навчання

  • У загальноосвітній школі часто втрачається особистісний підхід до дитини, яка вміє творчо мислити, переважає шаблонність та зведення на стандартний середній рівень.
  • При дистанційному домашньому навчанні забезпечується індивідуальний підхід до дитини, заняття за оптимальним графіком— навчання здійснюється з урахуванням здібностей дитини, можливість більше приділити уваги тому, що важче дається, не затримуватися там, де дитина краще розуміє матеріал і не підлаштовуватися під інших учнів і клас у цілому.
  • У системі навчання використовуються інтерактивні методи навчання, чого немає в загальноосвітній школі.
  • Дистанційне навчання дає можливість організувати навчання дитини у відповідності з власним, оптимальним для конкретної дитини графіком, дає можливість звільнити час для відвідування спортивних секцій, гуртків, прогулянок, читання тощо, тобто забезпечити повну соціалізацію та розвиток дитини, повністю використовувати потенціал її творчих інтересів і талантів.
  • Створення ж зручного і оптимального для дитини графіка навчання, зручне і комфортне місце для занять суттєво відрізняється від ситуації в загальноосвітній школі, де не враховуються інтереси кожної дитини в розкладі уроків і графіка роботи школи, а до уваги береться план роботи і навантаження вчителів та доступність аудиторії класів для занять.
  • При дистанційному навчанні гарантується відсутність конфлікту з вчителями школи та дітьми, що в умовах високого стресу і несприятливого морально-психологічного клімату багатьох шкіл не тільки можливо, але й має стійку тенденцію.
  • Тут відповідальність за дитину несуть батьки, не перекладаючи відповідальності на державу, вчителів, суспільство.

Індивідуальний стиль навчання

Створюється також індивідуальний стиль навчання, який включає в себе можливість вибирати час для навчання: ранок, вечір, день. При використанні дистанційного навчання контроль знань має вигляд, не звичний для учня загальноосвітньої школи.

  • По-перше, він систематичний, на відміну від загальноосвітньої школі, де контроль знань може носити непостійний характер.
  • По-друге, виконання контрольного завдання вдома дозволить учневі подивитися зайвий раз у підручник і проаналізувати матеріал, що важливо для отримання знань, а не заради самого контролю, як це має місце в загальноосвітній школі. Така система написання контрольних існує у вузах на заочних відділеннях.

Витрати на навчання дитини у батьків у домашній школі дистанційного навчання значно нижчі, ніж в державній школі, де в системі фінансування, крім оплати за навчання, придбанні шкільної форми, оплата ремонту класу, до фонду класу, в фонд школи, купівля обладнання — подарунків для школи, проїзд, харчування, подарунки вчителям, оплата додаткових занять з дітьми, благодійні пожертвування тощо. Домашнє навчання — це конституційне право дитини та батьків на ту форму освіти, яка найбільш відповідає індивідуальним потребам дитини.

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.