Формальна освіта

Формальна освіта (англ. Formal education) – освіта, що є інституціональною, свідомо визначеною та спланованою завдяки тому, що впроваджується державними або визнаними приватними закладами освіти, та яка в сукупності складає офіційну систему освіти країни. Відповідно до цього, формальні освітні програми одержують визнання від національних органів освіти або еквівалентних інституцій.

Формальна освіта здебільшого складається з базової освіти. Професійно-технічна освіта, навчання осіб з особливими потребами та деякі складові освіти для дорослих часто визнаються як частини системи формальної освіти. Кваліфікації, одержані в результаті формальної освіти, за визначенням є визнаними. Інституціональна освіта має місце тоді, коли організація створює структуроване середовище для навчання, зокрема відношення «учень/студент – викладач» та/або інтерактивні види діяльності, спеціально розроблені для освіти та навчання. Формальна освіта зазвичай відбувається в закладах освіти. Цей компонент освіти називають базовою освітою, що визначається як формальна освіта особи перед її першим виходом на ринок праці, тобто тоді, коли освіта проходить, як правило, у формі стаціонарного навчання.[1]

Формальна освіта – освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.[2]