Домінго Фаустіно Сарм'єнто

Домі́нго Фаусті́но Сарм'є́нто (ісп. Domingo Faustino Sarmiento; 15 лютого 1811 — 11 вересня 1888) — аргентинський політик, педагог, письменник, журналіст і військовик. Президент Аргентини у 1868—1874 роках. У річницю його смерті (11 вересня) в Аргентині відзначається День вчителя.

Домінго Фаустіно Сарм'єнто
ісп. Domingo Faustino Sarmiento
Домінго Фаустіно Сарм'єнто
Сарм'єнто у 1873 році
Міністр внутрішніх справ Аргентини
9 жовтня 1879 — листопад 1879
Віцепрезидент Адольфо Альсіна
Попередник Бернардо де Ірігоєн
Наступник Бенхамін Соррілья
Президент Аргентини
12 жовтня 1868 — 12 жовтня 1874
Попередник Бартоломе Мітре
Наступник Ніколас Авельянеда
Губернатор провінції Сан-Хуан
1862 — 1864
Сенатор
12 жовтня 1875 — 9 жовтня 1879
Народився 15 лютого 1811(1811-02-15)[1][2][…]
Сан-Хуан, Аргентина
Помер 11 вересня 1888(1888-09-11)[2][3][…] (77 років)
Асунсьйон, Парагвай
Похований Реколета
Відомий як політик, письменник, журналіст, солдат, дипломат, історик
Країна Аргентина
Політична партія Унітаристська партіяd
Мати Paula Zoila Albarracín Irrazábal de Sarmientod[4][5][6]
У шлюбі з Беніта Мартінес Пасторіса де Сарм'єнто (1848-1888)
Діти Ана Фаустіна, Домінгіто Фідель
Професія викладач, політик, письменник
Підпис

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився у бідній родині, багато членів якої були політичними активістами. Він сам з ранніх років неодноразово відправлявся у заслання, багато років боровся проти режиму Хуана Мануеля де Росаса. Представник покоління 1837 року, що дало Аргентині чимало блискучих розумів та видатних політичних постатей.

За часів свого президентства (з 1868 до 1874 року), провів низку реформ, спрямованих на розвиток інфраструктури, економіки та культури Аргентини. Його програми розвитку країни сприяли зростанню сільського господарства: землеробства, скотарства. За його правління було зведено залізниці й шосейні дороги, шпиталі, бібліотеки, школи. Брав активну участь у створенні Аргентинської національної обсерваторії, Академії Наук[7]

Похований у мавзолеї на буенос-айреському цвинтарі Реколета.

Творчість

З понад 50-ти томів його творів лише три можна умовно віднести до художньої творчості. Це монографія про феномен латиноамериканського вождизму (кауділізму) «Цивілізація і варварство. Життєпис Хуана Факундо Кіроги» (1845), записки «Подорожі Європою, Африкою та Америкою» (1849–1851) і книга нарисів «Спогади про провінції» (1851).

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118751328 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. https://www.lanueva.com/nota/2016-12-31-10-5-0-los-padres-de-sarmiento-toda-una-historia
  5. https://casanatalsarmiento.cultura.gob.ar/noticia/244-anos-del-natalicio-de-paula-albarracin-de-sarmiento/
  6. https://www.cultura.gob.ar/homenaje-a-los-padres-de-sarmiento-en-la-casa-natal-de-sarmiento-8480/
  7. Сарм'єнто Домінго Фаустіно.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.