Дом Периньйон

В 19-річному віці вступив в орден бенедиктинців, з 1668 трудився в старовинному абатстві Овілле поблизу Еперне, яке розпоряджало численним володіннями, значну частину яких займали виноградники. Виконуючи свої обов'язки, Періньйон приділяв виробництву вина особливу увагу, в кінцевому рахунку за час своєї роботи подвоївши його обсяг. На знак визнання його заслуг Периньйон був похований в тій частині абатства, яка традиційно призначалася для упокоєння настоятелів.

Периньйон був одним з перших пропагандистів ігристого вина, яке не переважало в його епоху, і вніс низку удосконалень у технологію його виробництва. Він, проте, не був ні винахідником шампанського, ні винахідником декупажу.

В часи Периньйона виробництво вина під час бродіння в закритій пляшці, було величезною проблемою для виноробів. Іноді температура опускалась і тим самим зупиняла процес перетворення цукру на спирт. Якщо вино було розлито по пляшках в такому стані, воно ставало чимось на зразок бомби. Це тому, що при зростання температури приводило до відновлення процесу ферментації протягом якого випускають вуглекислий газ, який міг підірвати пляшку зсередини, що в складі вина могло започаткувати ланцюгову реакцію. Дом Періньйон намагався знайти спосіб зупинити повторне бродіння.

Дом Периньйон започаткував декілька методів виробництва, що використовуються й сьогодні. Наприклад, змішування сировини декількох виноградних сортів. Ще одним нововведенням було додаткове металеве забезпечення закриття пляшки, а також введення товстих скляних пляшок.

• René Gandilhon, Naissance du champagne Dom Pierre Pérignon, Hachette, 1968.