Донбаський історико-літературний музей Василя Стуса

Музей було відкрито 2002 року в Горлівці, де молодий поет, випускник Донецького педінституту, протягом 1961—1963 рр. працював учителем української мови та літератури[1]. Відкриття музею приурочили до дня смерті поета. Василь Стус помер вночі з 4 на 5 вересня 1985 р. у карцері табору для політв'язнів у Пермській області.

Ініціатором створення музею був підполковник міліції Олег Федоров. Його створенню сприяли Горлівський завод «Еластомер» та Всеукраїнський фонд ветеранів МВС України. Саме на території заводу «Еластомер», за адресою вулиця Білгородська, 58, музей розташовувався у Горлівці[1]. 2011 через вік і проблем зі здоров'ям з поста директора музею Федоров пішов[2].

У грудні 2011 року заступник Голови Адміністрації Президента України Ганна Герман заявила, що в майбутньому музей буде перенесено в Донецьк. З 20 грудня 2012 року музей знаходиться в Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці[2].

У музеї представлені ксерокопії листів Василя Стуса з місць заслання, сімейні фотографії, студентські конспекти, численні документи: рішення судових колегій; постанова про виселення засудженого поета в штрафний ізолятор; копії різних довідок і інше. Крім того, у музеї знаходяться особисті речі Василя Стуса: осіннє півпальто, виконане в нетрадиційному українському стилі; записні книжки, олівці, ручки[3].

Експозиція розташовується в хронологічному порядку від дня народження поета до його смерті.

• Музей єднає нас // Донеччина. — 25 жовтня 2011. — С. 2.