Допоміжна репродуктивна технологія
Допоміжна репродуктивна технологія (ДРТ) — система методик, які використовуються при лікуванні безпліддя, при яких деякі етапи запліднення (наприклад, отримання статевих клітин або ембріонів) відбуваються поза межами організму людини.
До таких технологій належать:
- внутрішньо-маткова інсемінація (ВМІ)
- екстракорпоральне ("штучне") запліднення in vitro
- ICSI
- TESA
- донорство сперми та ооцитів
Історія ДРТ
1968 р. - англійський вчений Роберт Едвардс і гінеколог Патрік Стептоу розпочинають дослідження можливостей запліднення яйцеклітини людини in vitro.
1974 р. - в СРСР розпочинають дослідження, розробку та впровадження методів "штучної" інсемінації спермою чоловіка або донора.
1977 р. - в Харкові розпочинають дослідження безпліддя імунного генезу та корекції його шляхом внутрішньо-маткової інсемінації.
1978 р. - 28 липня на світ з'являється перша в світі "людина з пробірки" Луїза Браун - результат 10-річних досліджень Р. Едвардса і П. Стептоу та напруженої роботи як самих вчених так і їх пацієнтів.
1986 р. - 25 квітня народжується перша в СРСР "дівчинка з пробірки".
1991 р. - 19 березня народжується Катя Кульова - перша в Україні дитина, яка народилася після запліднення в умовах лабораторії (in vitro).
1997 р. - народження першої дитини зачатої методом ICSI.
1998 р. - перше в Україні успішне застосування методів ICSI+TESA.