Доґен

Доґен народився 19 січня 1200 у столиці Кіото, в аристократичній сім'ї Внутрішнього міністра Мінамото но Мітітіки. Хлопець рано залишився сиротою: у 3-річному віці втратив батька, а 8-річному віці — матір. У 1213 році він знайшов притулок у свого дядька Рьокена, який був ченцем монастиря Енрякудзі секти Тендай-сю. Наступного року Доґен прийняв у цьому монастирі постриг і почав вивчати езотеричний буддизм. Молодий монах цікавився питанням природи Будди. Він не знайшов на нього задовільної відповіді у наставників своєї обителі і через це у 1215 році перейшов до монастиря Міїдера, а у 1217 році — до монастиря Кенніндзі секти Ріндзай-сю. У останньому Доґен перебував під керівництвом Мьодзена, учня Ейсая, японського проповідника вчення дзен .

У 1223 році Доґен вирушив до Хакати на острові Кюсю, а звідти переправився до китайської династії Сун. У Китаї він подорожував різними монастирями, вивчаючи езотерику і чань. У 1225 році Доґен зупинився у гірській обителі Тянтун, центрі чань-буддизму, де став учнем Жуцзіна, патріарха секти Цаодун (Сото). Три роки молодий учень присвятив медитації і дійшов думки, що просвітлення досягається шляхом абстрагування від душі і тіла[3]. У 1227 році Доґен був визнаний Жуцзіном своїм «духовним спадкоємцем», отримав від нього дозвіл стати наставником і повернувся до Японії.

На батьківщині Доґен деякий час перебував у Кенніндзі. Там він написав «Рекомендований спосіб сидячих медитацій»[4] (1227), у якому доводив що «сидячі медитації» дзадзен є найбільш правильним і найкращим методом досягнення просвітлення. З укладання цього трактату пов'язується заснування нової секти Сото-сю, як окремої гілки японського дзен-буддизму.

У 1230 році Доґен полишив столицю і переїхав неподалік до провінційного поселення Фукаса у провінції Ямасіро. На новому місці він почав роботу над своєю основною багатотомною працею «Скарбниця істинного ока Закону»[5] (1231—1253), у який виклав суть і правила вчення дзен. У Фукасі його учні почали складати «Розширені записи вічного спокою»[6], життєпис свого вчителя з 1238 по 1253 роки. У 1233 році, за сприяння аристократа Фудзівари Норііє і черниці Сьоґакуні, Доґен заснував у Фукасі власний монастир Косьодзі, де провів 10 років і написав посібник для новачків-послідовників «Збірник настанов для вивчення шляху»[7] (1234).

У 1243 році чернець перебрався до північної провінції Етідзен на запрошення місцевого володаря Хатано Йосісіґе, де у 1244 році заклав монастир Ейхейдзі, основний храм секти Сото-сю. Цей монастир став останнім пристановищем Доґена, де він завершив роботу над «Скарбницею» і докладав зусиль до виховання учнів. У 1247 році слава Доґена долетіла до резиденції самурайського уряду в Камакурі. Його було викликано туди за наказом сьоґунського радника Ходзьо Токійорі. Доґен пробув у Камакурі півроку і сприяв поширенню духу дзен серед верстви заможного самурайства.

У 1252 році Доґен, перебуваючи в Ейхейдзі, занедужав. Наступного року він завчасно призначив своїм спадкоємцем першого учня Коена Ендзьо і за настановою Хатано Йосісіґе вирушив на лікування до Кіото. Однак 22 вересня 1253 року, на підходах до столиці, Доґен передчасно помер у будинку свого світського учня Какунена, у віці 53 років.

• 道元集（日本の思想　2） /道元著; 玉城康四郎編. 東京: 筑摩書房, 1969.
• 道元辞典 / 菅沼晃編. 東京: 東京堂出版, 1977.
• 道元禅の研究 改訂版 / 新本豊三著. 東京: 山喜房佛書林, 1993.
• 道元禅師全集 / 東京: 春秋社, 1988—1991.
• Abe, Masao. A Study of Dōgen: His Philosophy and Religion. Ed. Heine, Steven. Albany: SUNY Press, 1992.
• Cleary, Thomas. Rational Zen: The Mind of Dogen Zenji. Boston: Shambhala Publications, Inc., 1992.
• И.Е.Гарри. Дзэн-буддийское миросозерцание Эйхэй Догэна. М.: Издательская фирма "Восточная литература" РАН, 2003. ISBN 5-02-018316-4, ISBN 9785020183162.

• Офіційний сайт Сото-сю(яп.)