Драгун Станіслав Едуардович

Станіслав Едуардович Драгун (біл. Станіслаў Эдуардавіч Драгун, рос. Станислав Эдуардович Драгун, нар. 4 червня 1988, Мінськ) — білоруський футболіст, півзахисник клубу БАТЕ і національної збірної Білорусі.

Станіслав Драгун
Станіслав Драгун
Особисті дані
Повне ім'я Станіслав Едуардович
Драгун
Народження 4 червня 1988(1988-06-04) (33 роки)
  Мінськ, СРСР
Зріст 181 см
Вага 76 кг
Громадянство  Білорусь
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб БАТЕ
Номер 2
Юнацькі клуби
?-2004 «Локомотив» (Мінськ)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2004–2006 «Локомотив» (Мінськ) 39 (2)
2007–2008 «Гомель» 39 (4)
2008–2013 «Динамо» (Мінськ) 129 (25)
2013–2016 «Крила Рад» (Самара) 74 (6)
2016–2017 «Динамо» (Москва) 21 (0)
2017 «Газовик» (Оренбург) 11 (0)
2017– БАТЕ 68 (21)
Національна збірна**
РокиЗбірнаІгри (голи)
2004–2005 Білорусь U-17 3 (0)
2005–2007 Білорусь U-19 8 (3)
2008–2012 Білорусь U-21 25 (5)
2011 Білорусь U-23 8 (1)
2011– Білорусь 66 (11)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 2 березня 2016.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 2 березня 2016.

Клубна кар'єра

Народився 4 червня 1988 року в місті Мінськ. Вихованець ДЮСШ «Трудові резерви» (Мінськ), перший тренер — Микола М. Мирончик.

У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за команду «Локомотив» (Мінськ), у якій провів три сезони, взявши участь у 39 матчах чемпіонату.

Своєю грою за «залізничників» привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Гомель», до складу якого приєднався на початку 2007 року. Відіграв за команду з Гомеля наступні півтора сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Гомеля» здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

До складу клубу «Динамо» (Мінськ) приєднався влітку 2008 року. 30 грудня 2010 року продовжив конракт з клубом ще на три роки[1]. Тричі включався БФФ до списку 22 найкращих футболістів чемпіонату Білорусії 2010, 2011, 2012. Автор 1000-о голу мінського «Динамо» в чемпіонатах Білорусі[2]. Відіграв за мінських «динамівців» п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі мінського «Динамо», був основним гравцем команди.

17 січня 2013 року підписав контракт з самарськими «Крилами Рад» терміном на 3 роки (вартість трансферу — 1,5 млн євро)[3][4][5], де згодом закріпився в основному складі. Залишився у самарському клубі після вильоту з Прем'єр-ліги по завершенні сезону 2013/14 років й допоміг йому повернутися до еліти наступного року.

У грудні 2015 року відмовився продовжувати контракт з «Крилами Рад». 8 січня 2016 року московське «Динамо» офіційно оголосила про аідписання контракту з Драгуном до літа 2019 року[6]. У першій половині 2016 року був основним гравцем москвичів, але пропустив декілька матчів через травму. За підсумками сезону 2015/16 років «Динамо» втратило місце у Прем'єр-лізі, а наступного сезону Драган розпочав у НФЛ. Однак основним гравцем вже не був і зазвичай виходив на заміну лише в кінцівці матчу. У лютому 2017 року «Динамо» розірвало контракт зі Станіславом[7].

У березні 2017 року підсилив «Газовик» (Оренбург)[8]. За підсумками сезону 2016/17 років «Оренбург» залишив Прем'єр-лігу, і в червні 2017 року стало відомо, що клуб не продовжить контракт з Драгуном[9].

Після відходу з Оренбурга до гравця проявляли зацікавленість білоруські клуби, зокрема берестейське «Динамо» та солігорський «Шахтар», але півзахисник обрав борисівське БАТЕ[10], до складу клубу БАТЕ приєднався 30 червня 2017 року[11]. У складі БАТЕ закріпився в півзахисті. 1 жовтня 2017 року відзначився голом у гостьовому матчі між Борисовим та мінським «Динамо», який приніс команді перемогу 1:0, а БАТЕ зрештою став чемпіоном Білорусі. У сезоні 2018 року залишився одним з лідерів команди, у голосуванні за звання футболіста року Білорусі фінішував другим, поступившись одноклубнику Ігорю Стасевичу. У жовтні 2019 року продовжив контракт з БАТЕ[12].

Виступи за збірні

2004 року дебютував у складі юнацької збірної Білорусі, взяв участь у 11 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 3 забитими голами.

Протягом 20082011 років залучався до складу молодіжної збірної Білорусі, разом з якою став бронзовим призером молодіжного чемпіонату Європи 2011 року (на турнірі зіграв 5 матчів). Всього на молодіжному рівні провів 25 офіційних матчів, відзначився 5 голами.

Захищав кольори олімпійської збірної Білорусі на Олімпійських іграх 2012 року у Лондоні. Зіграв 8 матчів, в яких відзначився 1 голом

10 серпня 2011 року дебютував у складі національної збірної Білорусі в товариському матчі проти збірної Болгарії, який завершився перемогою білорусів з рахунком 1-0.

Восени 2018 року разом із національною командою брав участь у першому розіграші Ліги націй УЄФА, де допоміг команді виграти свою групу в дивізіоні D, відзначився 5 голами, завдяки чому став одним з найкращих бомбардирів турніру.

Наразі провів у формі головної команди країни 66 матчів, в яких відзначився 11 голами.

Голи за збірну

Рахунок та результат збірної Білорусі в таблиці подано на першому місці.
#ДатаМісцеСуперникРахунокРезультатЗмагання
1.7 жовтня 2011Національний стадіон, Бухарест, Румунія Румунія2–22–2кваліфікація Євро 2012
2.7 червня 2012Динамо, Мінськ, Білорусь Литва1–11–1Товариський матч
3.16 жовтня 2012Динамо, Мінськ, Білорусь Грузія2–02–0кваліфікація чемпіонату світу 2014
4.8 вересня 2014Жозі Бартель, Люксембург, Люксембург Люксембург1–11–1кваліфікація чемпіонату Європи
5.9 жовтня 2015Штадіон под Дубньом, Жиліна, Словаччина Словаччина1–01–0
6.8 вересня 2018Динамо, Мінськ, Білорусь Сан-Марино2–05–0Ліга D Ліги націй УЄФА 2018—2019
7.4–0
8.15 листопада 2018Жозі Бартель, Люксембург, Люксембург Люксембург1–02–0
9.2–0
10.18 листопада 2018Сан-Марино Стедіум, Серравалле, Сан-Марино Сан-Марино1–02–0
11.13 жовтня 2019Динамо, Мінськ, Білорусь Нідерланди1–21–2кваліфікація чемпіонату Європи 2020

Досягнення

Клубні

  • Першість ФНЛ
    • Чемпіон (1): 2014/15

Індивідуальні

  • Найкращий півзахисник чемпіонату Білорусі (1): 2004
  • У списку 22 найкращих гравців чемпіонату Білорусі (5): 2010, 2011, 2012, 2018, 2019

У збірній

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.