Дранґ нах Остен

«Дранґ нах Остен» (нім. Drang nach Osten — «Натиск на Схід») — лозунг німецької експансіоністської політики, що сформувалася ще в добу середньовіччя й була орієнтована на колонізацію східних, переважно слов'янських, земель.

Германізація західнослов'янських і словенських земель.

Дух саме цієї політики намагалася реалізувати в XX столітті гітлерівська Німеччина, розв'язавши спільно з СРСР 1939 року війну з Польщею, а 1941 року — з СРСР. Наслідуючи геополітичні теорії своїх попередників, Адольф Гітлер у книзі «Моя боротьба» писав, що в разі приходу до влади збирається йти шляхом тевтонських лицарів. При цьому він посилався на «моральне право німців на придбання чужих територій та земель», яке аргументував тим, що щорічний приріст населення Німеччини сягає майже 900 тисяч осіб, а оскільки прогодувати «армію нових громадян» стає все важче, то для уникнення «голоду та зубожіння» німецький народ мусить оволодіти новими землями, щоб здобути «життєвий простір на Сході».

Керуючись принципом «Дранґ нах Остен», основним вектором німецької експансії Адольф Гітлер визначив східний напрям. З цього приводу він писав у своїй книзі «Майн Кампф»:

«Ми, націонал-соціалісти зовсім свідомо ставимо хрест на всій німецькій іноземній політиці довоєнного часу. Ми хочемо повернутися до того моменту, на якому перервався наш старий розвиток 600 років тому. Ми хочемо припинити вічне німецьке прагнення на південь і на захід Європи і безумовно вказуємо пальцем в сторону територій, розташованих на сході. Ми остаточно рвемо з колоніальною і торговою політикою довоєнного часу і свідомо переходимо до політики завоювання нових земель в Європі. Коли ми говоримо про завоювання нових земель в Європі, ми, звичайно, можемо мати на увазі в першу чергу тільки Росію і ті окраїнні держави, які їй підпорядковані.»[1]

Міфологізація змісту вислову «Дранґ нах Остен» складала підґрунтя тих рушійних сил, які визначали події Другої світової війни.