Драчино

Драчино́ (угор. Újtövisfalva, нім. Dorndorf) — село у Свалявській громаді Мукачівського району Закарпатської області України. На струмку «Полінілі».

село Драчино
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Мукачівський район
Громада Свалявська міська громада
Основні дані
Населення 0.926
Поштовий індекс 89307
Телефонний код +380 3133
Географічні дані
Географічні координати 48°32′53″ пн. ш. 22°56′50″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 89300, м.Свалява, вул.Духновича, 2
Карта
Драчино
Драчино
Мапа

 Драчино у Вікісховищі

Історія

Засновано переселенцями з Німеччини і Словаччини, яких запросив граф Шенборн для розвитку цього регіону.

В околицях Драчин в кінці ХІХ столітті знайдено дві бронзові бойові сокири. Тут, знаходиться і могила воїна — угра, який першим помер (за переказами) від ран вже по цей бік Карпат.

Засновано переселенцями з Німеччини і Словаччини, яких запросив граф Шенборн для розвитку цього регіону.

У 1820 році граф Шенборн запросив із Чехії і поселив тут декілька сімей німців -лісорубів і виділив їм 15 місць для будинків. Територія поселення сягала 19 гольдів землі (гольд — 0,43 га). За користування землею треба було платити 14 форинтів 35 крейцерів від кожного будинку. Село називалось Драчино, а німці йменували його Дорндорфом (нім. дорн — шип, колючка, драча).

У 1863 році у поселенні була побудована римо — католицька церква св. Трійці. Ця церква проіснувала до 1961 року і була зруйнована під час чергової хвилі боротьби радянської влади з релігією.

Біля села розташований Свято-Кирило-Мефодіївський Свалявський жіночий монастир.

Монастир св. Кирила і Мефодія. 1997.

Монастир на Свалявщині почали будувати за ініцативою благочинного Василя Барни у 1993 р. У 1994 р. завершено будівництво головного корпусу нового монастиря, а до 1997 р. закінчили і штукатурно-малярні роботи. Коштами допомагають мешканці Сваляви та навколишніх сіл, а також підприємства міста.

У 2000 р. завершено спорудження мурованої церкви. Малювання ікон та стін виконав київський художник Вячеслав Пашковський.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 944 особи, з яких 455 чоловіків та 489 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 922 особи.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

МоваВідсоток
українська 95,25 %
російська 2,38 %
вірменська 0,65 %
німецька 0,65 %
словацька 0,54 %
угорська 0,54 %

Транспорт

Див. також
  • Колишні німецькі колонії України

Туристичні місця

- в кінці ХІХ столітті знайдено дві бронзові бойові сокири.

- могила воїна — угра, який першим помер (за переказами) від ран вже по цей бік Карпат.

- памятник Кирилу і Мефодію

- гейзер мінеральної води

Примітки
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.