Дрейф судна

Дрейф (через російське посередництво від нід. drijven — «пересуватися, рухатися»; або від англ. і нід. drift, нім. Drift)[1] — знесення судна з лінії його курсу під впливом вітру, а також переміщення судна під впливом вітру або течії (на ходу або на якорі). Дрейф судна враховують при зчисленні шляху судна. У ширшому сенсі слова дрейф — переміщення за вітром або течією без допомоги будь-якого рушія (весел, вітрил, двигуна).

Положення грота і стакселя в дрейфі.
Рисунки з статті «Дрейф»; «ВЕС»; 1912 рік
(детальний опис до цих креслеників див. там само)

Дрейф особливо сильно позначається при плаванні вітрильних суден. Величиною або кутом дрейфу (колись його називали просто «дрейф»)[2] називається кут, укладений між кільватерним струменем і діаметральною площиною судна. Якщо вітер дує з лівого борту, то кажуть про дрейф лівого галса, якщо ж він дує з правого борту, — про дрейф правого галса. Величина дрейфового кута буває різною залежно від якостей судна, свіжості вітру і стану моря: у найгірших випадках він досягає до 16°.

Вираз лягати в дрейф означає, що вітрила на судні розташовані таким чином, щоб воно залишалося без ходу. Для досягнення цього одні вітрила розташовують так, як при ході в бейдевінд, інші ж ставлять проти вітру. Судно при цьому то ходить вперед (приводиться до вітру), то задкує назад (увалюється під вітер); крім того, його подає трохи лагом, тобто перпендикулярно до кіля, під вітер[3].

Для орієнтації судна в дрейфі проти вітру застосовується плавучий якір — парусиновий конус або вітрило, закріплені на довгому древку за бортом.

На якірній стоянці дрейфом називають явище, коли при відданому якорі останній недостатньо добре забрав і повзе по ґрунту, не утримуючи судно на місці.

Для виміряння кута дрейфу використовують дрейфомір (дрейфмометр). У гідродинамічних дрейфомірів дія заснована на вимірюванні різниці тисків на правому і лівому бортах судна[4].

Див. також

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д  Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  2. Дрейф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. Лечь в дрейф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. Дрейфомер // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.