Дрого (герцог Бретані)

Дрого (брет. Drogon; 950(0950)958) граф Нанта та герцог Бретані (952 — 958). Єдиний законний син графа Нанта та герцога Бретані Алена II Крива Борода і Юдіт (Аделаїди) Блуаської, дочки графа де Блуа Тібо Старого.

Дрого Бретонський
брет. Drogon


Прапор
Герцог Бретані
952  958
Попередник: Алена II Бретонський
Наступник: Фулька II Анжуйський
Прапор
Граф Нанта
952  958
Попередник: Алена II Бретонський
Наступник: Фулька II Анжуйський
Прапор
Граф Ванна
952  958
Попередник: Алена II Бретонський
Наступник: Гоель I Бретонський
 
Народження: 950(0950)
Смерть: 958(0958)
Анжер
Рід: Нантська
Батько: Ален II Бретонський
Мати: Аделаїда Блуа

Життєпис

Правління

У 952 році герцог Ален II помер. Новим герцогом Бретані став його старший син, Дрого[1].

Дрого (або Дре) успадковував володіння свого передчасно померлого батька маючи від народження усього 2 роки. Опікуном став його дядько Тібо I де Блуа, який в 956 році видав мати Дрого заміж за графа Фулька II Анжуйського. В результаті цього шлюбу Бретань виявилася фактично розділена: Фульк II Анжуйський став керувати графством Нант від імені свого пасинка, малолітнього Дроґо, а Тібо I де Блуа зберіг вплив на півночі Бретані. Але оскільки бретонські землі були віддалені від домену Тібо, то в управлінні цими володіннями він спирався на двох впливових вельмож Бретані графа Ренна Юдікаеля Беранже, який став його васалом, і архієпископа Доля Жютоена.

Спадщина

Смерть Дрого 958 року в Анжері за загадкових обставин викликала хвилювання у Бретані. Згідно «Хроніці Нанта», дехто вбачав у вбивстві руку Фулька II Анжуйського[2][1], який став графом Нанта з 958 року до своєї смерті. Мешканці Нанта, звинувачуючи Фулька у вбивстві Дрого, підбурили повстання й обрали собі за графа позашлюбного сина Алена II на ім'я Гоель[1].

Примітки

  1. La chronique de Nantes (570 environ-1049)
  2. La Chronique de Nantes pages 109-110 indique qu’il aurait été ébouillanté dans son bain par sa nourrice sur ordre de Foulque II d'Anjou

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.