Дрожжина Наталія Георгіївна

Наталія Георгіївна Дрожжина (нар. 26 червня 1948 року, Балта, Одеська область, Українська РСР) — радянська і російська актриса театру і кіно українського походження, заслужена артистка Російської Федерації. Чорна вдова з білими трояндами, професійна отжімательніца квартир в центрі Москви[1]. Почесний академік Міжнародної академії культури і мистецтва[2]. Член Громадської ради міста Москви[3]

Дрожжина Наталія Георгіївна
Дата народження 26 червня 1948(1948-06-26) (73 роки)
Місце народження Балта, Одеська область
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
IMDb ID 0238442

Життєпис

Наталія Дрожжина народилася 1948 року в Одеській області в родині військовослужбовця, учасника радянсько-німецької війни. За порадою рідної тітки, артистки балету Клавдії Черменської, приїхала до Москви навчатися на актрису. Зніматися в кіно стала ще другокурсницею. Під час навчання підробляла також прибиральницею.

У 1970 році закінчила Московське театральне училище (ВУЗ) імені Бориса Щукіна (Художній керівник курсу Маріанна Тер-Захарова. Однокурсниками були Валерій Афанасьєв, Володимир Василенко, Людмила Зайцева, Володимир Іванов, Ірина Купченко, Наталія Сайко тощо)[4] .

Знялася більш, ніж в 30 фільмах. Озвучувала «Рабиню Ізауру», «Спрута», «Телефон поліції — 110»[5] .

Працює проректоркою Університету культури при Академії управління МВС Росії. Також вона президентка фонду «Благор клуб».

Займається благодійною діяльністю в сфері Союзу кінематографістів Російської Федерації, Міноборони, МВС, ФСБ, Держнаркоконтролю Росії.

Член Регіонального політичної ради партії " Єдина Росія "[6]

Фільмографія

Озвучування

Особисте життя

Чоловік — юрист і меценат Михайло Семенович Цивін[7] .

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.