Інтердівчинка (фільм)

Шведський клієнт валютної повії і одночасно медсестри з Ленінграду Тетяни Зайцевої несподівано робить їй пропозицію руки і серця. Після чергової бесіди в міліції вона з радісною звісткою повертається додому до матері, яка думає, що її дочка лишень медсестра. Таня не приховує, що вона виходить заміж не за коханням, а тому що хоче мати квартиру, машину, гроші і мріє «побачити світ своїми очима». В розмові з матір'ю вона доводить, що проституція властива всім професіям: «всі продають себе». Однак матір і уявити собі не може, що Тетяна торгує собою в прямому сенсі слова.

Колишній клієнт, а тепер наречений Тані Ед Ларсен (в книзі Едуард Ларсен) — це перепустка Тані до західного світу мрій. Проте на її шляху встає радянська бюрократія: для виїзду до Швеції Тані необхідні довідки. Найважчою ціною їй дістається довідка від батька, якого вона не бачила вже 20 років. Він вимагає три тисячі карбованців — величезні гроші на ті часи. Тані доводиться знову зайнятися проституцією, щоб добути ці гроші.

Швеція дуже швидко надокучає героїні. Єдиним про́духом для неї стає російський водій-далекобійник, який працює в «Совтрансавто», через якого вона пересилає подарунки своїй мамі в Ленінград. Шведські «друзі» ні на мить не забувають, як заробляла Таня в СРСР. Ед дійсно кохає свою дружину, але постійно робить зауваження з приводу її звичок. Таня — абсолютно чужа в незнайомому світі. Вона мріє відвідати свою матір. Тим часом подруга-повія повідомляє Тані телефоном, що в СРСР на неї заведено справу за статтею «спекуляція» (за незаконні операції з валютою була інша стаття, з дуже суворими санкціями) за незаконний обмін валюти. Слідчі приходять до Тетяниної мами і відкривають таємницю високих заробітків її дочки. Морально зламана мати-вчителька вчиняє самогубство, отруївшись побутовим газом у своїй квартирі. Лялька, сусідка Тані, відчуває запах газу на майданчику, вривається в квартиру, вибиває вікно, витягує матір на майданчик і безуспішно намагається її врятувати, піднявши тривогу. Вона з усіх сил марно стукає у двері до сусідів. У цей момент в Швеції Таня ніби чує цей стукіт. Вона відчуває, що сталося щось страшне. У паніці вона сідає в машину, їде до аеропорту і розбивається. Драматизм фінального епізоду посилює російська народна пісня «По диким степям Забайкалья», що є лейтмотивом фільму.

• Олена Яковлєва — Таня Зайцева-Ларсен
• Томас Лаустіола — Едвард Ларсен, чоловік Тані
• Лариса Мальована — Алла Сергіївна Зайцева
• Всеволод Шиловський — Микола Платонович Зайцев, батько Тані
• Інгеборга Дапкунайте — Кисуля
• Ірина Розанова — Сіма-Гуллівер (Серафима Аркадіївна)
• Любов Поліщук — Зіна Мелейко
• Анастасія Немоляєва — Лялька
• Валерій Хромушкін — Володя, профорг відділення лікарні
• Мартиньш Вілсонс — Віктор, шофер-далекобійник
• Зиновій Гердт — Борис Семенович, головлікар
• Марія Виноградова — Сергіївна, медсестра
• Борис Вельшер — Луїджі
• Ігор Вєтров — Анатолій Андрійович Кудрявцев, капітан «спецури»
• Наталія Щукіна — Наталка-Школярка
• Тетяна Агафонова — Вірка-Москвичка
• Наталія Дрожжина — матір Ляльки
• Сергій Кошонін — таксист
• Геннадій Сідоров — Женя, лейтенант «спецури»
• Ментай Утепбергенов — японець
• Сергій Бехтерєв — офіціант
• Ігор Єфімов — швейцар, колишній полковник
• Ганна Фроловцева — офіцер ВВІРу
• Марина Гайзидорська — Нефьодова

• «Інтердівчинка» на сайті IMDb (англ.) (16.02.2022)
• «Інтердівчинка» – з Бобринця chas-time.com.ua 26.08.2020
• «Інтердівчинка» на сайті «Енциклопедія вітчизняного кіно»^{[недоступне посилання з травня 2019]}