Дрозденко Олексій Митрофанович

Олексій Митрофанович Дрозденко (нар. 28 лютого 1941, Чистякове, Сталінська область, УРСР) — радянський український футболіст та тренер, захисник, майстер спорту СРСР (1964), заслужений тренер України (1997).

Олексій Дрозденко
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Митрофанович
Дрозденко
Народження 28 лютого 1941(1941-02-28) (80 років)
  Чистякове, Сталінська область, УРСР
Зріст 176 см
Вага 72 см
Громадянство СРСР, Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
ДЮСШ (Торез)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1962—1972 «Шахтар» (Донецьк) 155(0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1999 «Шахтар» (Донецьк)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Футболом Дрозденко розпочав займатися на вулицях рідного містечка Чистякове. Через деякий час прийшов на перегляд в юнацьку команду місцевого «Шахтаря», але відбір не пройшов. Потім грав за футбольний колектив шахти «Волинська» та команду гірничого технікуму, де на чіпкого, самовідданого в грі молодого захисника, звернули увагу тренери чистяковского «Шахтаря» й незабаром запросили до головної команди міста.

У 1961 році в складі збірної області брав участь у товариському матчі проти донецького «Шахтаря», відіграв поєдинок спокійно й надійно. Після гри в роздягальню зайшов тренер донецького клубу Олег Ошенков і запропонував захиснику спробувати свої сили в головній команді Донбасу[1]. Так, Олексій Дрозденко опинився в донецькому «Шахтарі», за який виступав майже 10 років.

Дебютував в основному складі гірників 8 вересня 1962 року, в матчі «Шахтар» — «Жальгіріс», замінивши Володимира Салькова. У цьому ж сезоні донецький клуб виграв Кубок СРСР, але молодий захисник в матчах за почесний трофей участі не брав. Вже з наступного сезону, Дрозденко став регулярно з'являтися в основному складі команди й згодом, застовпивши за собою місце центрального захисника, став лідером оборони гірників. Входив до списків «33-х найкращих» футболістів УРСР (1964-№ 2, 1966-№ 3, 1968-№ 3). У 1971-1972 роках виводив команду на поле з капітанською пов'язкою.

Закінчив активні виступи Олексій Дрозденко в 1972 році, 21 квітня в матчі чемпіонату СРСР проти команди «Алга» (Фрунзе), захисник провів свій останній офіційний матч у футболці донецького «Шахтаря».

Кар'єра тренера

Після закінчення кар'єри гравця, в 1975-1978 роках працював на посаді директора ДЮСШ при команді майстрів «Шахтар» (Донецьк).

З 1979 року по 1983, працював у тренерському штабі головної команди Донбасу, де виконував обов'язки асистента головного тренера, займався селекційною роботою. У 1984 році знову очолив донецьку ДЮСШ.

З 1989 по 2003 рік знову входить в тренерський штаб рідної команди. У вересні 1999 року, після того як пост наставника команди залишив Анатолій Бишовець, був призначений виконуючим обов'язки головного тренера, очолюючи команду до кінця року.

З 2004 року був на посаді фахівця СДЮШОР ФК «Шахтар» (Донецьк) з роботи з філіями.

З 2008 року працював старшим тренером, спортивним директором ДЮФК «Олімпік» (Донецьк).

Освіта

Закінчив Ворошиловградський державний педагогічний інститут імені Тараса Шевченка.

Досягнення

Індивідуальні
  • У списку 33-х найкращих футболістів Української РСР - № 2 (1964), № 3 (1966, 1968)

Візнаки
  • Майстер спорту СРСР
  • Заслужений тренер України

Примітки
  1. Офіційний сайт ФК «Шахтар» (Донецьк). Олексій Дрозденко: «Ти, хлопчику, не підходиш!». Архів оригіналу за 11 грудня 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.