Дрокін Василь Дмитрович
Василь Дмитрович Дрокін (нар. 27 листопада 1909, місто Харків, тепер Харківської області — 29 грудня 1980, Харків) — український радянський діяч, передовик виробництва в машинобудуванні, токар. Герой Соціалістичної Праці (9.07.1966), лауреат Сталінської премії (1950). Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань.
Дрокін Василь Дмитрович | |
---|---|
Народився |
14 (27) листопада 1909 Харків, Російська імперія |
Помер |
29 грудня 1980 (71 рік) Харків, Українська РСР, СРСР |
Поховання | |
Країна | СРСР |
Діяльність | токар |
Учасник | німецько-радянська війна |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
Народився 14 (27) листопада 1909 року в родині робітника-коваля в місті Харкові. Закінчив школу фабрично-заводського навчання при Харківському заводі «Червоний Жовтень». Трудову діяльність розпочав у шістнадцятирічному віці.
У 1929—1943 роках — токар на заводах у містах Харкові, Одесі, Ленінграді, Свердловську, зокрема у 1935—1941 роках працював на Харківському турбогенераторному заводі імені Кірова.
У квітні — жовтні 1943 року — командир групи підривників партизанського загону імені Котовського, що діяв у той час у Полтавській області.
У 1943—1980 роках — токар паротурбінного цеху, начальник цеху, заступник директора Харківського турбогенераторного (турбінного) заводу імені Кірова.
Працюючи токарем вніс багато раціоналізаторських пропозиції, був ініціатором швидкісних методів обробки великих турбінних деталей, організації комплексних бригад на виробництві.
Похований в місті Харкові.
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (9.07.1966)
- орден Леніна (9.07.1966)
- орден Вітчизняної війни 2-го ст. (5.01.1944)
- орден Знак Пошани (11.07.1945)
- лауреат Сталінської премії (1950)
- медалі
- заслужений машинобудівник Української РСР (12.12.1969)