Міське кладовище № 2 (Харків)

Міське́ кладови́ще № 2[1] некрополь на території Харкова, який складається з двох частин, розділених Журавлівським узвозом. Традиційно служить для поховання найбільш заслужених харків'ян. Південна частина, більш стара, є нині найдавнішим серед існуючих кладовищ Харкова.

Міське кладовище № 2 (Харків)
Брама старої частини некрополя і колишня лютеранська каплиця. 2017 р.
Брама старої частини некрополя і колишня лютеранська каплиця. 2017 р.
Інформація про цвинтар
50°00′35″ пн. ш. 36°15′17″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Харків
Відкрито 1830
Стан закрите[1]
Площа 16,9 га[1]
Адреса:
Пушкінська вулиця, 102

Міське кладовище № 2 (Харків)
Міське кладовище № 2 (Харків) (Харківський район)

Побутують та зустрічаються в документах і літературі також назви: Харківське міське кладовище № 2, 2-ге міське кладовище (Харків), Харківський цвинтар № 2[2], 2-й міський цвинтар[3].

Історія некрополя

Перші поховання на території некрополя здійснювала лютеранська громада Харкова. На північно-східній околиці міста від початку ХІХ століття селилися лютеранські родини; сучасна Пушкінська вулиця спершу називалася Німецькою. У 1830 році в цій місцевості було споруджено кірху (не збереглася); приблизно тоді ж пастор Йоган Розенштраух домігся дозволу на відкриття на віддаленій частині Німецької вулиці лютеранського кладовища. У 1880-ті роки біля входу до кладовища було споруджено цегляну каплицю (тепер — приміщення контори).

За радянського часу лютеранський некрополь було перетворено на 2-ге міське кладовище. Його стара частина має площу близько 7 га. Після кровопролитних боїв за Харків у ході Другої світової війни було упродовж 1943—1948 років сформовано військовий меморіал з братських і окремих могил воїнів Червоної армії (Воїнська меморіальна дільниця міського кладовища № 2) площею 900 кв. м[4]. Його розташували північніше від старої частини 2-го кладовища, за узвозом Весніна (тепер Журавлівським узвозом). Тут склалася нова частина 2-го кладовища площею близько 10 га, з цехом для виробництва надгробків. Деякі поховання було перенесено на 2-ге кладовище внаслідок ліквідації розташованого на протилежному боці Пушкінської вулиці 1-го кладовища (тепер його місце займає Молодіжний парк) та деяких інших некрополів.

Відтоді на міському кладовищі № 2 (переважно на його північній частині) здійснювалися поховання Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, очільників області й міста, керівників значних підприємств, старих більшовиків, видатних діячів науки, техніки, культури і мистецтва. Чимало надгробків являють собою виразні твори меморіальної пластики, виконані професійними митцями.

Нині кладовище закрите для поховань[1], ділянки під могили надаються лише у виняткових випадках. Утримувачем кладовища є комунальне підприємство «Ритуал» Харківської міської ради[1].

Поховання

На території старої та нової частин цвинтаря загалом поховані:

Державні, політичні та громадські діячі

Військові діячі

  • Бажанов Юрій Павлович, маршал артилерії
  • Бастєєв Іван Васильович, генерал-майор, Герой Радянського Союзу
  • Заікін Митрофан Мойсейович, генерал-майор, Герой Радянського Союзу
  • Коршунов Павло Іванович, генерал-майор, Герой Соціалістичної Праці
  • Світенко Микола Іванович, генерал-майор, Герой Радянського Союзу
  • Снєгуров Аркадій Іванович, генерал-майор
  • Труфанов Микола Іванович, генерал-полковник
  • Штанько Степан Федотович, генерал-лейтенант, Герой Радянського Союзу
  • Щелаковський Олексій Варфоломійович, генерал-лейтенант

Діячі науки і техніки

Літератори

Актори, режисери

Художники, архітектори

Композитори, музиканти

Герої Радянського Союзу (крім згаданих вище)

Герої Соціалістичної Праці (крім згаданих вище)

Герої України (крім згаданих вище)

Об'єкти культурної спадщини

Значна кількість поховань міського кладовища № 2 перебуває під охороною держави як пам'ятки історії. Зокрема, надгробок Григорія Квітки-Основ'яненка є пам'яткою національного значення; на кладовищі налічуються 188 індивідуальних та 7 комплексних чи братських поховань у статусі пам'яток місцевого значення (за станом на липень 2017 р.[5]), визначено низку щойно виявлених пам'яток. Будинок колишньої лютеранської каплиці вважається пам'яткою архітектури місцевого значення.

Світлини

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.