Друге життя

Second life (Друге життя) – єретичний роман української письменниці, доктора наук та засновниці видавництва «Дуліби» Марини Гримич.[1] Твір написаний 2010 року, входить до серії книг «Deja vu».

"Second life (Друге життя)"
Жанр єретичний роман
Тема потойбічний світ
Автор Марина Гримич
Мова українська
Опубліковано 2010
Видавництво "Дуліби"

Сюжет

У творі йдеться про подорож 33-літнього Артема Шуліки, який після серцевого нападу потрапляє до «потойбічного світу». Крок за кроком головний герой дізнається все більше про місце, в яке він потрапив. В цьому йому допомагають нові знайомі: Серафим, Архангел та ВПП (Великий Пролетарський Письменник).

Паралельно Артем розповідає про своє минуле життя та про людей, які були йому близькими: бабуся, Лі, Дейв, Марина, Чарльз, Джессі та Елізабет. Виявилося, що герой народився в Києві, але згодом емігрував до Північної Америки та навчався в Оксфорді. Лише завдяки власним зусиллям він піднявся із дна суспільства на його верхівку: став провідним девелопером у престижній північноамериканській фірмі. Раптова смерть його друга Чарльза змусила Арчі замислитися над своїм життям та хоч щось змінити. Зрештою, такі думки призвели до депресії та усамітнення в трейлері Дейва, і якби не Маринина вчасна допомога, герой міг би не опанувати себе. Опісля Артем повертається на батьківщину та започатковує успішний бізнес. Та в один день під час ранкової пробіжки він раптово відчув біль у грудях та помер.  

Завдяки своєму розуму герой швидко усвідомлює особливості «потойбічного життя» та просувається по рівнях. В кінці роману Серафим пропонує залишитися та допомагати Богові з розвитком життя. В цю мить Артем відчуває слабкість в руках та ногах, що свідчило про те, що в іншому світі він ще не помер та його намагаються повернути до життя. Зваживши все, Артем обирає життя в реальному світі, а не в потойбіччі.

Цікаві факти

  • Протягом багатьох років авторці снився один і той же сон, але в різних інтерпретаціях. Аби не забути вона записала їх – так і з’явився сюжет твору.
  • Для створення художнього оформлення палітурки книги було використано картину Миколи Малишка «Заперечення».[2]
  • Близько півтора року Марина Гримич провела в Канаді, тому велика кількість англіцизмів пояснюється саме цим.

Примітки

  1. Марина, Гримич. Second life (Друге життя) — Видавництво “Дуліби”. www.duliby.com.ua (uk-ua). Процитовано 15 лютого 2021.
  2. Заперечення. UU Архів (ua). Процитовано 15 лютого 2021.

Покликання

Роман "Second life (Друге життя) Марини Гримич

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.