Друге тирновське повстання
Друге тирновське повстання — болгарське повстання проти османської влади 1686 року під керівництвом боярина Ростислава Страшиміровича.
| Друге тирновське повстання | |
 | |
| Дата й час | 1686 |
|---|---|
Передумови
У 1680-их роках склались сприятливі умови для болгарського визвольного руху. 1683 року величезна 200-тисячна турецька армія виступила у похід на Відень, де зазнала поразки. Внаслідок цього до війни проти Туреччини включилась Польща та Венеція, а потім і Росія. Ці три держави разом із Австрією 1686 року об'єднались у Священну лігу та здійснили широкий наступ на Балканах. За цих обставин у болгарських землях спалахнули одразу три повстання — Друге тирновське, Чіпровське й Карпоша.
Початок і перебіг повстання
Масштабний наступ військ Священної ліги на Балканах підштовхнув болгар у Тирново до організації повстання. На жаль, документальні свідчення про нього досить скромні. Припускають, що підготовка до повстання пов'язана зі спробами Росії втрутитись до подій на Балканах.
В Росії Ростислав Страшимірович вважався нащадком останнього володаря Відінського царства царя Івана Срациміра. В Москві він здобув підтримку московського патріарха Іоакіма.
Повстання спалахнуло 1686 року в Тирново, але відряджені проти повстанців регулярні турецькі війська захопили місто. Лідери повстання із загоном у 4000 чоловік з важкими боями пройшли від Тирново до Софії, де були розбиті турками. У подальшому вони сховались у Рильському монастирі, звідки пішли до Росії.
Джерела
Інформація про повстання відома лише з одного джерела — часопис роду Ростиславів Дубровських, нині втрачений. У зв'язку з цим багато дослідників вагались щодо її достовірності та вважають події в Тирново «красивою легендою», що обслуговує політичні інтереси Росії у XIX столітті. Проте повстанські дії в цьому регіоні, очевидно, мали місце. Османські документи свідчать про повстанські виступи у той час навколо Тирнова з центром в Арбанасі.