Друль Орест Романович

1987–1990 — член редакції й один із авторів самвидавного альманаху «Євшан-зілля» (Львів).

1989—1990 — співпрацював із редакцією самвидавної газети «Поступ» (Львів).

Початок 1990-х рр. — один із авторів тижневика «Post-Поступ» (Львів), автор публікацій з економічної тематики.

1997–2006 — виконавчий директор Фонду розвитку Львівщини й Інституту розвитку міста (Львів).

1998–2002 — депутат Львівської міської ради.

1998—2002 — шеф-редактор газети «Поступ» (Львів).

2000 — після того, як у центрі Львова двоє етнічних росіян після дискусії на тему музичних смаків завдала тілесних ушкоджень, несумісних з життям, відомому українському композитору Ігорю Білозору, О.Друль ініціював у ЛМР ухвалення рішення про обмеження використання російської низькопробної попси у закладах торгівлі та громадського харчування Львова[2].

2004–2005 — головний редактор журналу «Місто. Поліс» та польськомовного журналу «Ukraїna».

2006–2007 — стратегічний директор Центру муніципального розвитку (Львів)[3].

2007 — шеф-редактор експериментальних проектів телекомпанії ТЕТ[4].

2007 — кандидат у народні депутати України за списком блоку «Наша Україна» — «Народна Самооборона» (№ 101), політтехнолог «Народної Самооборони»[4].

Учасник «Зарваницької ініціативи» й Унівської групи.

2012 — один із засновників Несторівської групи.

• Тексти, опубліковані на сайті «Західна аналітична група»

• Зарваницька ініціатива
• Друль з Квятковським запустили інтернет-видання «Zbruč» // Прес-Центр, 13.02.2013