Дрьомін Ярослав Павлович
Яросла́в Па́влович Дрьо́мін (нар. 26 грудня 1986 — пом. 29 серпня 2014) — солдат 93-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Дрьомін Ярослав Павлович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
26 грудня 1986 Хащувате |
Смерть |
29 серпня 2014 (27 років) Новокатеринівка |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | 93 ОМБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
Закінчив Хащуватську ЗОШ, Гайворонський машинобудівний технікум, де отримав професію техніка-механіка. Служив у Збройних Силах України, а після демобілізації — в органах внутрішніх справ. Потім працював у ПСП «Нива» в рідному селі.
Мобілізований у квітні 2014 року, стрілець 93-ї окремої механізованої бригади. Був водієм, доставляв боєприпаси, вантажі та особовий склад у зону бойових дій.
Загинув 29-го серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла т. зв. «Зеленим коридором» на дорозі в районі с. Новокатеринівка. У червні 2015 року ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, яких поховали 1 жовтня 2014 року на Кушугумському цвинтарі під Запоріжжям. 23 червня 2015 року Ярослава перепоховали в селі Хащувате, у останню дорогу односельці проводжали Героя на колінах.
Без сина лишились батько, мама Людмила Михайлівна.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (22.9.2015, посмертно)[1]
- у Хащуватській ЗОШ у серпні 2015-го відкрито меморіальну дошку випускнику Ярославу Дрьоміну.
Примітки
- Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»