Хащувате

Село Хащувате вважається відомим з 1362 року, хоча вочевидь воно набагато давніше.

На той час входило до Великого князівства Литовського і називалось Качучинка. Тут була фортеця та підземні ходи. На початку XV століття перейменоване у Хащувате.

З кінця XVIII до першої половини XX століття мало статус містечка. У 1905 році налічувалося 720 дворів та 4335 душ.

Розбудова села пов'язана з будівництвом мережі вузькоколійок та станції, яка існує досі, найголовнішим вузлом був Гайворон.

16 січня 1920 року у Хащуватому під час Зимового походу зупинявся на ночівлю Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР. 18 січня чорношличники переправилися в Хащуватому на правий берег Південного Буга. 4 березня 1920 р. полк знову вступив до Хащуватого і погромив у ньому прихильників окупаційної московської влади. Втрати ворога сягали 40 осіб. Після цього полк зупинився в Хащуватому на ночівлю, а 5 березня вирушив далі у похід[1].

З 1923 року село стало районним центром, після чого у 1932-му, якраз перед Голодомором, район приєднали до Грушківського району, оскільки вирішили, що в селі недостатньо професійні кадри для організації серійного вбивства через голод.

Справжньою трагедією стали три Голодомори, найстрашніший — другий. Про Голодомор у цих краях часто згадували вихідці з Хащуватського району, які від вірної смерті тікали без паспортів, пішки, повзком (щоб не застрелили) до Голованівська, Умані. Ті, хто був ближчим до керівництва, змогли дійти до станції і вчепитися за теплушку, якою колихалися всю ніч до Вінниці. До речі, наші пенсіонери і досі їздять на базар цією ж антикварною теплушкою.

Найганебнішою сторінкою історії Хащуватого є те, що місцеві прихвосні в гонитві за посадою і тарілкою похльобки, якою в мирний час годували б і свині, брали участь в виморенні голодом і розстрілі селян.

У Хащуватому виявлено поклади каоліну. Також Хащувате розташоване в самому центрі району.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2522 особи, з яких 1154 чоловіки та 1368 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2289 осіб[3].

• Дрьомін Ярослав Павлович (1986—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Солгутовський Леонід Ізрайлович (1925—2002) — учитель, автор книг, на теми краєзнавства, лауреат обласної премії ім. В. Ястребова, засновник музею 5-ї гвардійської танкової армії.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

• Погода у Хащуватому
• РОЗКЛАД РУХУ Приміських поїздів по ст. Хащувате (вузькоколійка)