Дріофториди

Дріофтори́ди (Dryophthoridae Schönherr, 1825), або ж трубконосики — родина жуків надродини довгоносикоподібних[1] (на думку частини ентомологів — це підродина у родині довгоносиків (Curculionidae)[2]. Ці комахи — середнього та великого розміру, рослинноїдні, личинки їх харчуються рослинними тканинами і інколи завдають шкоди господарству.

?
Дріофториди

Довгоносик з роду Metamasius (Еквадор)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Надродина: Довгоносикоподібні (Curculionoidea)
Родина: Дріофториди (Dryophthoridae)
(Schönherr, 1825)
Посилання
Вікісховище: Dryophthoridae
Віківиди: Dryophthoridae
EOL: 5239
ITIS: 616720
Fossilworks: 209817

Зовнішній вигляд

Основні ознаки[3]:

  • тіло не циліндричне, сплощене;
  • вусики колінчасті або з видовженим першим члеником, котрий довший за другий та третій членики, узяті разом.
  • вусики прикріплені у задній половині головотрубки, здебільшого — у трикутних ямках з боків слабо або сильно розширеної основи;
  • булава вусиків видовжена, конусоподібна, зворотньогрушовидна або овальна, її перший членик трохи опушений або голий, збільшений, решта члеників зрослися між собою;
  • головотрубка добре виражена і, звичайно, довга (якщо вона коротка, то передні гомілки без зубців);
  • ротові органи глибоко занурені в ротову порожнину спереду;
  • передньоспинка не має бічної облямівки.

Личинки дріофторид безногі, С-подібні, м'ясисті, білі або кремові, із рідкими волосками і щетинками, що стирчать.

Фотографії див. на[4].

Спосіб життя

Дорослі жуки харчуються рослинними тканинами. Личинки проходять розвиток у корінні, стеблах, деревині дерев, що всихають або гниють, у насінинах злаків[3].

Географічне поширення

Представників цієї групи знайдено на всіх континентах, крім Антарктиди. Переважна більшість видів дріофторид мешкають у субтропіках і тропіках. У фауні України вісім видів з чотирьох родів дріофторид[5].

Класифікація

Таксон поділяється на 150 родів[6], об'єднаних у 5 підродин:

Значення у природі та житті людини

Подібно до інших видів, дріофториди є невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і самі стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Деякі види завдають відчутної шкоди культивованим рослинам (зокрема, пальмам — жуки роду Rhynchophorus) і різноманітним сухим рослинним продуктам, що перебувають на зберіганні — крупи, зерно тощо (наприклад, рисовий довгоносик Sitophilus oryzae). Деякі види останньої групи поширюються внаслідок транспортування цих продуктів і мають карантинне значення. В тропіках великих личинок дріофторид — мешканців деревини — їдять смаженими і запеченими.

Примітки

  1. Lyal C. H. S.: Dryophtoridae, p. 185—192. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 7. — Leiden: Brill, 2011. — 373 pp.
  2. M.A. Alonso-Zarazaga, H. Barrios, R. Borovec, P. Bouchard, R. Caldara, E. Colonnelli, L. Gültekin, P. Hlavác, B. Korotyaev, C.H.C. Lyal, A. Machado, M. Meregalli, H. Pierotti, L. Ren, M. Sánchez-Ruiz, A. Sforzi, H. Silfverberg, J. Skuhrovec, M. Trýzna, A.J. Velázquez de Castro & N.N. Yunakov. Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea. Monografías electrónicas S.E.A., vol. 8, 729 pp. http://sea-entomologia.org/monoelec.html)
  3. Егоров А. Б., Жерихин В. В. 1996. Сем. Dryophthoridae (Rhynchophoridae) // П. А. Лер (ред.). Определитель насекомых Дальнего Востока России. Т.3. Жесткокрылые или жуки. Часть 3. Владивосток: Дальнаука. С.158, 161
  4. UkrBIN: Ukrainian Biodiversity Information Network [public project & web application]. UkrBIN, Database on Biodiversity Information. Available: http://ukrbin.com/index.php?id=2264
  5. Yunakov, N., Nazarenko, V., Volovnik, S., Filimonov, R. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp.
  6. https://animaldiversity.org/accounts/Dryophthoridae/classification
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.