Дрітеро Аголлі

Дрітеро Аголлі
алб. Dritëro Agolli
Псевдо Bamkë Çomaga[1]
Народився 13 жовтня 1931(1931-10-13)[2][3][4]
Девол (округ), Корча, Албанія
Помер 3 лютого 2017(2017-02-03)[5][6][…] (85 років)
Тирана, Албанія[6][5]
·легеневе захворюванняd
Громадянство  Албанія
Національність албанець
Діяльність поет, новеліст
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Мова творів албанська
Роки активності з 1958
Напрямок постмодернізм
Партія Албанська партія праці
Автограф
Сайт: dritero.com

Дрітеро Аголлі (алб. Dritëro Agolli; 13 жовтня 1931, Менкулас, Албанія — 3 лютого 2017, Тирана, Албанія) — албанський письменник, перекладач, журналіст та політичний діяч.

Біографія

Народився 13 жовтня 1931 року у селищі Менкулас округу Деволт у Албанії. Під час окупації Албанії Італією дев'ятирічним хлопчаком брав участь в антифашистському русі опору, де виконував роль зв'язківця партизанських з'єднань[7].

До 16 років мешкав у рідному селі[7], навчався на дому, після чого переїхав до Гірокастри, де завершував середню освіту у школі «Asim Zeneli»[8]. Планував вчитися на зоотехніка, однак, вищу освіту здобув у Радянському союзі, закінчивши літературний факультет Ленінградського університету у 1957 році[8]. Протягом 1957—1972 років працював журналістом у газеті «Голос народу» (алб. Zëri i popullit)[8][9]. У 1973—1992 роках очолював Албанську лігу письменників та художників[8].

Уперше вірші Аголлі надрукувала газета «Юність» (алб. Rinia) у 1947 році, а його перша поетична збірка під назвою «Я вийшов на вулицю» (алб. Në rrugë dolla) вийшла друком у 1958 році. Книга отримала схвальні відгуки критиків як і його наступна збірка «Мої кроки на асфальті» (алб. Hapat e mia në asfalt)[7]. У 1964 році виходить друком перший прозовий твір Дрітеро Аголлі — роман «Шум вітру минулого» (алб. Zhurma e ererave te dikurshme), який був вороже сприйнятий критиками та вилучений з продажу вже наступного року[8]. До 1980 року роман був заборонений Албанською партією праці, оскільки автора було звинувачено у «радянському ревізіонізмі»[10].

Протягом 1992—2001 років був членом Соціалістичної партії Албанії[7], від якої обирався депутатом Народних зборів Албанії[11]. У 2003 році Дрітеро Аголлі одержав звання почесного громадянина Тирани[7].

Творчість

Дрітеро Аголлі вважається одним з найвидатніших албанських поетів періоду 1960-х років. Критики схвально сприймали його лірику, відзначаючи його поетичну майстерність[8]. Прозові твори були неодноразово екранізовані; його роман «Блиск і падіння товариша Зило» перекладався найбільше з-поміж усіх його творів[7].

Як перекладач Аголлі займався перекладами англійського поета Роберта Бернса, французького поета Поля Еліара та російських — Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Анни Ахматової, Олександра Блока тощо[7].

Особисте життя

Був одружений двічі: у 1956 році взяв шлюб з росіянкою Ніною, з якою прожив 7 років; у 1963 році одружився з албанкою Садієн. Має трьох дітей: від першого шлюбу — син Ар'янін, від другого — Артан і Елонен[7].

Бібліографія
Поетичні збірки
  • «Я вийшов на вулицю» (алб. Në udhë dola) (1958)
  • «Мої кроки на асфальті» (алб. Hapat e mija në asfalt) (1961)
  • «Гірські тропи і тротуари» (алб. Shtigje malesh dhe trotuare) (1965)
  • «Девол-Девол» (алб. Devoll-Devoll) (1968)
  • «Батьки» (алб. Baballaret) (1969)
  • «Мати Албанія» (алб. Nëna Shqipëri) (1974)
  • «Слово ріже камінь» (алб. Fjala gdhend gurin) (1977)
  • «Я подорожую задумливо» (алб. Udhetoj i menduar) (1985)
  • «Запізнілий паломник» (алб. Pelegrini i vonuar) (1993)
  • «Час розоряє» (алб. Lypesi i kohes) (1995)
  • «Північний записник» (алб. Fletorkat e mesnates) (1999)
  • «Дух наших пращурів» (алб. Shpirti i gjyshërve) (1996)
  • «Дивак, що наближається» (алб. Vjen njeriu i çuditshëm) (1996)
  • «Балада для мене і мого батька» (алб. Baladë për tim atë dhe për vete) (1997)
  • «Віддалений дзвін» (алб. Kambana e largët) (1998)
Прозові твори
  • «Шум вітру минулого» (алб. Zhurma e ererave te dikurshme) (1964)
  • «Комісар Мемо» (алб. Komisari Memo) (1970)
  • «Блиск і падіння товариша Зило» (алб. Shkëlqimi dhe rënja e shokut Zylo) (1972)
  • «Людина з гарматою» (алб. Njeriu me top) (1975)
  • «Роза у склі» (алб. Trendafil ne gote) (1980)
  • «Божевільні люди» (алб. Njerëz të krisur) (1995)
  • «Голий вершник» (алб. Kalorësi lakuriq) (1996)
  • «Коробка диявола» (алб. Arka e djallit) (1997)

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120343665 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Discogs — 2000.
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Albanian writer Dritero Agolli dies at 85 // XinhuaNet — 2017.
  6. Dritero Agolli, Renowned Albanian Poet and Writer, Dies at 85 // Albania Today — 2017.
  7. 50 fakte nga jeta e Dritëro Agollit. Shekulli. 16 жовтня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 березня 2015.(алб.)
  8. Біографія на офіційному сайті. Dritero.com. Процитовано 27 березня 2015.(англ.)
  9. Dritëro Agolli. Shqiperia.com. Процитовано 27 березня 2015.(алб.)
  10. Albanian Literature in Translation. Dritëro Agolli. Albanianliterature. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 27 березня 2015.(англ.)
  11. Dritëro Agolli. Grandweise. 13 грудня 2014. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.(нім.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.