Дубина Олег Вікторович

Дніпродзержинський індустріальний інститут (1982), «Технологія чорних металів»; Дніпродзержинський державний технічний університет (1999), «Менеджмент організацій»; Кандидат технічних наук. Кандидатська дисертація «Розробка ресурсозберігаючих режимів при твердненні та нагріві сталевих злитків та заготовок»[1] (Національна металургійна академія України, 2001).

З 1976 — учень модельника, слюсар-електрик на Дніпровському металургійному комбінаті (місто Дніпродзержинськ).

1977–1982 — студент Дніпродзержинського індустріального інституту.

З 1982 — агломератник, майстер, начальник зміни на Дніпровському металургійному комбінаті.

Листопад 1985 — жовтень 1986 — викладач Дніпродзержинського політехнікуму.

1986–1993 — майстер, старший майстер, інженер на Дніпровському металургійному комбінаті.

1993–1996 — помічник директора Дніпровської філії «Інтермонтаж Кам» спільного радянсько-швайцарського підприємства «Демос»; заступник генерального директора АТ «Інтермонтаж», місто Дніпродзержинськ.

1996–1998 — начальник бюро, заступник начальника відділу, перший заступник генерального директора з питань економіки Дніпровського металургійного комбінату.

1998 — заступник голови правління, серпень 1998 — листопад 1999 — голова правління, голова правління — генеральний директор ВАТ «Алчевський металургійний комбінат».

Листопад 1999 — січень 2001 — генеральний директор Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

26 січня — 29 травня 2001 — віце-прем'єр-міністр України з питань промислової політики в уряді Віктора Ющенка.

29 травня 2001 — 26 листопада 2002 — перший віце-прем'єр-міністр України в уряді Анатолія Кінаха.

Грудень 2002 — вересень 2003 — радник Президента України.

Вересень 2003 — червень 2004 — перший заступник Секретаря РНБО України.

12 лютого 2004 — 25 лютого 2005 — президент НАК «Енергетична компанія України».

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 25 в списку. На час виборів: генеральний директор ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського», безпартійний.

З 24 грудня 2007 — голова правління НАК «Нафтогаз України». 2 березня 2010 року залишив посаду з власним бажанням.