Дублінська літературна премія
Ду́блінська літерату́рна пре́мія (англ.англ. International IMPAC Dublin Literary Award) — одна з найпрестижніших літературних премій у світі.
Була заснована в 1996 році міською радою Дубліна і американським інвестиційним фондом ІМПАК (IMPAC). Одне з програмових завдань премії — відродження слави Дубліна як «літературної Мекки». Вручається щорічно за найкращий прозовий твір англійською мовою. Розмір премії — €100 000.
Дублінська премія вважається не лише однією з найбільших в грошовому вираженні, але й однієї з найбільш демократичних у світі, оскільки претендувати на неї може письменник будь-якої національності з будь-якої країни. Єдиним обмеженням є обов'язкова публікація книги англійською. Якщо книга спочатку видана іншою мовою, то 25 % премії отримує її перекладач.
Твори висуваються на присудження премії громадськими бібліотеками світу за результатами опитування читачів. Міжнародне журі вибирає з загальної кількості «короткий список» — кілька найбільш гідних, серед яких лише один стає переможцем. У 2008 році на Дублінську премію претендували 137 авторів, представлені 161 бібліотекою світу. У 2010 році на премію претендували 156 авторів з 46 країн.
Обрані лауреати
Рік | Переможець | Роман | Автори і романи, що потрапили до «короткого списку» | ||
---|---|---|---|---|---|
1996 | Девід Малуф | «Згадуючи Вавилон» |
| ||
1997 | Хав'єр Маріас | «Біле серце» |
| ||
1998 | Герта Мюллер | «The Land of Green Plums» |
| ||
1999 | Ендрю Міллер | «Жага болю» |
| ||
2000 | Нікола Баркер | «Широко відкритий» | |||
2001 | Алістер Маклеод | «Без особливих втрат» | |||
2002 | Мішель Уельбек | «Елементарні частинки» | |||
2003 | Орхан Памук | «Мене звати Червоний» | |||
2004 | Тахар Бен Джеллун | «Ця сліпуча відсутність світла» | |||
2005 | Едвард П. Джонс | «The Known World» | |||
2006 | Колм Тойбін | «Майстер» | |||
2007 | Пер Петтерсон | «Верхи на крадених конях» | |||
2008 | Раві Хаж | «De Niro's Game» | |||
2009 | Майкл Томас (письменник) | «Man Gone Down» | |||
2010 | Гербранд Баккер | «The Twin» | |||
2011 | Колум Маккенн | «Let the Great World Spin» | |||
2012 | Джон Макгрегор | «Even The Dogs» | |||
2013 | Кевін Баррі | «City of Bohane» | |||
2014 | Хуан Габріель Васкес | «Звук речей, що падають» | |||
2015 | Джим Крейс | «Harvest» | |||
2016 | Шарма Акілл | «Family Life» |