Дубровський Павло Андрійович

Дубро́вський Павло́ Андрі́йович (рос. Дубро́вский Па́вел Андре́евич; 1783(1783) — після 1837) — український архітектор російського походження.

Дубровський Павло Андрійович
рос. Дубровский Павел Андреевич
Народження 1783(1783)
Смерть після 1837
Країна
(підданство)
 Російська імперія
Підданство Російська імперія
Діяльність архітектор
Праця в містах Москва, Київ, Миколаїв, Херсон, Тула
Архітектурний стиль ампір

Головний архітектор Києва в 18291833 роках.

Біографія

Народився 1783 року. Про місце народження та ранні роки життя архітектора відомостей не збереглося, можливо, родом із Москви. Лише відомо, що він навчався у Виховному будинку.

Вже з 1806 року працював помічником архітектора в Москві.

Впродовж 1808–1817 роках працював на Чернігівщині помічником губернського архітектора.

1817 року повернувся до Москви, де також працював помічником архітектора у військово-будівельній бригаді.

1822 року він знову приїздить на Україну для роботи помічником головного архітектора Чорноморського флоту, будує в Миколаєві, Херсоні, Севастополі.

1824 року на зпрошення Павла Ґалаґана переїхав у Сокиринці, спроектував та збудував палацово-парковий ансамбль.

1829 року, після виходу на пенсію Андрія Меленського, стає головним міським архітектором Києва.

1833 року звільняється з посади, переїздить у Тулу на посаду губернського архітектора.

Доля після 1837 року наразі невідома.

Роботи Києві

  • Виконав фіксаційний план Києва (1830, співавтори Л. Станзані, І. Богданов, І. Шмегельський).

Крім річних доручень щодо будування наплавного мосту через Дніпро, догляду і щорічних ремонтів громадських споруд, керував будівництвом Десятинної церкви (за проектом Василя Стасова), займався питаннями розпланування нового району неподалік від річки Либідь для відселення мешканців Печерська, де почала будуватись нова фортеця.

Комплекс у Сокиринцях

  • Палац (1824–1829),
  • Службові флігелі (1825–1831),
  • Стайня (1830-ті),
  • Огорожа і в'їзна брама (1825–1831),
  • Альтанка (1829),
  • Оранжерея (1830-ті),
  • Готичний місток у парку (1830-ті).

Інші роботи

  • Садиба Петра Галагана в Дігтярах (1825–1832),
  • Окружна лікарня в Бєлеві,
  • Муровані крамниці в Каширі,
  • Полковий лазарет у Богородицьку тощо.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.