Дуганов Григорій Іванович
Григорій Іванович Дуганов (рос. Григорий Иванович Дуганов; нар. 20 квітня 1923[1], с. Червона Дубрава, Тульська губернія, РРФСР — пом. 1986) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника. Майстер спорту СРСР (1949).
Григорій Дуганов | ||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Григорій Іванович Дуганов | |||||||||||||||||||||
Народження | 20 квітня 1923 | |||||||||||||||||||||
с. Червона Дубрава, Тульська губернія, РРФСР | ||||||||||||||||||||||
Смерть | 1986 | |||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР | |||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||
Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||||||||||
1956—1958 1959—1960 1960 1961—1962 1962 1963 1964—1966 1967 1968—1969 1970 1971 |
«Ростсельмаш» «Колгоспник» (П) «Трактор» (Ст) Зірка (К) «Зеніт» (П) «Хвиля» (Дз) «Торпедо» (Ар) Кузбас (К) «Трудові Резерви» (Кр) «Локомотив» (Ор) «Торпедо» (Т) |
|||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Роки війни
У Червоній Армії з 11 грудня 1941 року. Учасник Німецько-радянської війни, сержант.
З 25 липня 1942 року по 15 травня 1943 року брав участь у бойових діях на Донському і Сталінградському фронтах, з 26 березня по 5 травня 1945 року — на Білоруському фронті. Мав декілька поранень, в тому числі й важке.
12 травня 1945 року нагороджений орденом Червоної Зірки[2].
Опис подвигу з нагородного листа:
При наступу наших військ від річки Одеру до річки Ельба т. Дуганов усі бойові завдання виконував з позитивними результатами. Особливо проявив себе при ліквідації оточеного угруповання на південний схід від Берліна. Виконуючи бойове завдання зі знищення переднього краю противника, напав на засідку німців і знищив 5 осіб німців, взявши в полон 6 чоловік ... |
6 квітня 1985 року, до 40-річчя перемоги у Німецько-радянській війні, був нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня.
Клубна кар'єра
У 1949 році виступав за московські «Крила Рад».
18 лютого 1949 року був прийнятий у команду майстрів московського «Торпедо»[3]. У складі «автозаводців» зіграв 21 матч у класі найсильніших команд і став володарем Кубка СРСР 1949 року.
8 лютого 1951 року був звільнений з команди «Торпедо» в зв'язку з відходом у Радянську армію. Службу проходив у футбольному клубі ВМС. Після розформування команди ВМС виступав за горьківське «Торпедо»[3]. У складі команди з міста Горький у 1954 році завершив кар'єру футболіста[4].
Кар'єра тренера
Після завершення кар'єри гравця тренував команди класу «Б». У 1956 році очолив ростовське «Торпедо», яке в 1958 році змінило назву на «Ростсельмаш»[5]. Працюючи тренером у Ростові взяв участь у становленні Віктора Понєдєльніка[3][6].
З червня 1959 року по 24 липня 1960 роки тренував полтавський «Колгоспник»[7][8]. У вересні 1960 року змінив Лева Майстерового на посаді наставника сталінградського «Трактора»[9].
У 1961-1962 роках тренував кіровоградську «Зірку»[10]. У 1962 році спершу був помічником головного тренера пензенського «Зеніту» Юрія Чайка, а завершував сезон виконуючим обов'язки головного тренера[11].
Пізніше працював тренером таких футбольних клубів як дзержинська «Хвиля» (1963), армавірського «Торпедо», кемеровського «Кузбасу» (1967), курського «Трудові резерви» (1968-1969), оренбурзького «Локомотива» (1970), таганрозька «Торпедо» (1971)[12].
Помер у 1986 у віці 63 років
Статистика
Клубна
Команда | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Загалом | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рів. | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | ||
«Крила Рад» (Москва) | 1948 | I | 18 | 0 | 1 | 0 | 19 | 0 |
«Торпедо» (Москва) | 1949 | I | 15 | 0 | 5 | 0 | 20 | 0 |
1950 | I | 6 | 0 | 0 | 0 | 6 | 0 | |
Загалом | 21 | 0 | 5 | 0 | 26 | 0 | ||
ВМС (Москва) | 1951 | I | 21 | 0 | 1 | 0 | 22 | 0 |
1952 | II | ? | ? | 3 | 0 | 3* | 0 | |
Загалом | 21* | 0* | 4 | 0 | 25* | 0* | ||
«Торпедо» (Горький) | 1953 | II | 12 | 1 | 0 | 0 | 12 | 1 |
1954 | I | 24 | 0 | 2 | 0 | 26 | 0 | |
Загалом | 36 | 1 | 2 | 0 | 38 | 1 | ||
Усього | 96* | 1* | 12 | 0 | 108* | 0* |
Примітка: знаком * відзначені колонки, дані в яких можливо більше зазначених.
Досягнення
Командні
- «Торпедо» (Москва)
- Кубок СРСР
- Володар (1): 1949
- «Торпедо» (Горький)
- Клас Б
- Срібний призер (1): 1953
Відзнаки
- Майстер спорту СРСР (1949)
- Орден Червоної Зірки (1945)
- Орден Вітчизняної війни II ступеня (1985)
Примітки
- За іншими даними народився 14 квітня 1923 року
- Дуганов Григорій Іванович. «Подвиг народа» (рос.)
- «Нові імена» в торпедівській історії (рос.). Офіційний сайт ФК «Торпедо» Москва. Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 8 січня 2014.
- «НОВІ ІМЕНА» В ТОРПЕДІВСЬКОЙ ІСТОРІЇ Архівовано 4 травня 2018 у Wayback Machine. (рос.)
- Хрещений батько «Ростсільмашу - «Ростов офіційний». Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 3 травня 2018.
- Феномен Понедельника (рос.). aksport.ru. Процитовано 8 січня 2014.
- Євтушенко має вивести "Ворсклу" до Єврокубків » Сайт уболівальників Ворскла
- 1955-1967. Рождение команды. Годы становления (рос.). ОФициальный сайт ФК «Ворскла». Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 8 січня 2014.
- Андреев В. Д., Кошель В. Д., Савелов Р. Д., Толстопятов А. Ф., Полуничев П. В., Фёдоров В. Н. Летопись областного футбола. Царицын. Сталинград. Волгоград. 1909—1962. — 2000. — 238 с. — 250 экз.
- Історія клубу | Офіційний сайт футбольного клубу "Зірка" Кіровоград
- пензенського футболу - Офіційний сайт клубу "Зеніт" м Пенза[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Спорт.Сопка.РУ - все про сахалінський спорт! (рос.)
Посилання
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль тренера на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Профіль на сайті footbook.ru
- Профіль на сайті fc-tm.ru