Дугдамме
Дугдамме, Тугдаммі, Лігдаміс (дав.-гр. Λύγδαμις) — ватажок кіммерійців у 679 — 641 рр. до н. е.
| Дугдамме | |
|---|---|
| Народився | 1 тисячоліття до н. е. |
| Помер | 7 століття до н. е. |
| Діти | Сандакшатра |
Очолив кіммерійців після смерті Теушпи. У 675 р. до н. е. завдав поразки фригійському царю Мідасу, захопивши і розграбуваши його країну. Сусідні лідійці звернулися по допомогу до Ассирії, війна з якою на певний час відволікла кіммерійців від наступу на заході. Але як тільки Дугдамме вдалося досягти нетривкого миру з Ашшурбаніпалом, кіммерійці напали на Лідію. Сарди були захоплені і спалені, цар Гіг загинув у бою (652 р. до н. е.)[1]
Наступною жертвою Дугдамме став Ефес. У 650 р. до н. е. кочовики зруйнували і сплюндрували місцеве святилище Артеміди. Мешканці сусідніх іонійських міст поквапилися перебратися на острови, недосяжні для кіммерійської кінноти. Але це не завадило Дугдамме захопити Магнесію[2].
Опорним пунктом завойовників на заході Анатолії став Антандр (який згодом отримав навіть назву Кіммеріди). Але для постійного розселення своїх співплемінників Дугдамме обрав віддаленішу Каппадокію (вірм. Gamirk). Звідси він здійснював напади на Сирію і Ассирію, називаючи себе «володарем всесвіту». Ашшурбаніпал був змушений звернутися до скіфів, які у 641 році до н. е. завдали кіммерійцям нищівної поразки в Кілікії. Дугдамме загинув у бою[3].
Посилання
Campbell-Thompson R., Mallowan M.E.L. The British Museum Excavations at Nineveh, 1931—1932 // Annals of Anthropology and Archaeology. 1933: XX. С. 80—98.