Сандакшатра

Сандакшатра, Шандакурру, Сандакшатру[1], Сандакуру[1], Сандакурру, Шандакшатра, (аккад. Sa-an-dak-KUR-ru[1]) — кімерійський цар кінця VII сторіччя до Р.Х. Згідно написам Ашшурбаніпала, Сандакшатра став кімерійським правителем після поразки й смерті свого родича (ймовірно батька) Тугдамме; й вказано його як цар сацького правителя. Деякі історики ідентифікують його з Хувахштрою (Кіаксаром)[2][3].

З текстів Ашшурбаніпала: "Сандакурру, сина, його [Тугдамме] породження, якого поставили йому у наступники, я скину." (Записи асирійського царя Ашшурбаніпала)[4]

Примітно, що у кожного з трьох відомих кіммерійських правителів — Тугдамме, Теушпа й власне Сандакшатри — імена мають різне походження. Ім'я Сандакшатра явно має індоіранське коріння. На думку Ігора Дьяконова, ім'я Сандаксатру тотожнє іранському Артаксеркс й інтерпретується як «влада бога Сандона»[5] (лувійське божество). Це підтверджується індоіранською приналежністю кімерійців (мови групи сатем).

Примітки

Иванчик А. И. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
Rea C. The Assyrian Exile. Israel’s Legacy in Captivity. — Wordclay, 2008. — P. 140, 144. — ISBN 1604811730
Hommel F. The Civilization of the East / Translated from the German by J. H. Loewe. — Boston: Adamant Media Corporation, 2005. — P. 132. — (Elibron Classics). — ISBN 1421243482.
Иванчик А. И. Киммерийцы. Древневосточные цивилизации и степные кочевники в VIII—VII вв. до н. э.. — М.: Центр сравнительного изучения древних цивилизаций, 1996. — С. 280.
Дьяконов И. М. Киммерийцы в Передней Азии // История Мидии от древнейших времён до конца IV века до н. э.. — М., Л.: Издательство АН СССР, 1956. — С. 241.

Література

Петрухин В. Я., Раевский Д. С. Глава III. Киммерийцы, скифы и греки в Восточной Европе // Очерки истории народов России в древности и раннем средневековье. — М.: Языки славянской культуры, 1998. — С. 70. — ISBN 5-7859-0057-2.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[bre-1] Иванчик А. И. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)

[Rea-2] Rea C. The Assyrian Exile. Israel’s Legacy in Captivity. — Wordclay, 2008. — P. 140, 144. — ISBN 1604811730

[3] Hommel F. The Civilization of the East / Translated from the German by J. H. Loewe. — Boston: Adamant Media Corporation, 2005. — P. 132. — (Elibron Classics). — ISBN 1421243482.

[4] Иванчик А. И. Киммерийцы. Древневосточные цивилизации и степные кочевники в VIII—VII вв. до н. э.. — М.: Центр сравнительного изучения древних цивилизаций, 1996. — С. 280.

[Дьяконов-5] Дьяконов И. М. Киммерийцы в Передней Азии // История Мидии от древнейших времён до конца IV века до н. э.. — М., Л.: Издательство АН СССР, 1956. — С. 241.