Дуглас Гофстедтер

Дуглас Ричард Гофстедтер (англ. Douglas Richard Hofstadter; нар. 15 лютого 1945, Нью-Йорк) — американський фізик та інформатик; син лауреата Нобелівської премії з фізики Роберта Гофстедтера. Здобув всесвітню популярність завдяки книзі «Гедель, Ешер, Бах: ця нескінченна гірлянда», що була опублікована 1979 року, а 1980 року отримала Пулітцерівську премію в категорії «Нехудожня література».

Дуглас Гофстедтер
англ. Douglas Richard Hofstadter
Народження 15 лютого 1945(1945-02-15)[1][2][…] (76 років)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[1]
Громадянство (підданство)  США
Знання мов
  • англійська[3], французька, німецька, італійська, польська, іспанська, нідерландська, російська, путунхуа, мандаринська мова і гінді
    • Ім'я при народженні англ. Douglas Richard Hofstadter
    Діяльність
  • письменник, викладач університету, інформатик, фізик
    • Викладав Університет Мічигану і Індіанський університет
    Член Американська академія мистецтв і наук
    Науковий ступінь доктор філософії
    Alma mater Стенфордський університет, Орегонський університет (1976) і Palo Alto High Schoold
    Визначний твір
  • Гедель, Ешер, Бах[4]
    • Батько Роберт Хофштедтер
    Нагороди

    Грант Ґуґґенгайма

    Пулітцерівська премія за нехудожню літературуd (1980)

    Національна книжкова преміяd

    Fellow of the Cognitive Science Societyd

    почесний член Комітету скептичних розслідуваньd

    Член Американської академії мистецтв і наук

    Barwise Prized

    Albertus-Magnus professorated (2018)

     Дуглас Гофстедтер у Вікісховищі

    Біографія

    Студіював математику в Стенфордському університеті до 1965 року та в Орегонському університеті до 1972 року. В Орегонському університеті 1975 року захистив дисертацію з фізики. Його подальша наукова діяльність пов'язана з Регенсбурзьким університетом, Індіанським університетом в Блумінгтоні, Массачусетським технологічним інститутом та Мічиганським університетом.

    Гофстедтер є членом Американської асоціації кібернетики та Товариства когнітивістики. Лауреат премії Товариства Літературних критиків, Пулітцерівської премії та Американської Літературної премії.

    Наразі професор Індіанського університету, керівник Центру з вивчення творчих можливостей людського мозку.

    Наукові зацікавлення

    Головною темою Гофстедтера є питання про природу людського інтелекту, пізнання та самоусвідомлення. До цих фундаментальних питань Гофстедтер підходить з погляду фізики, інформатики, формальної логіки та меншою мірою фізіології. У 1980 роки він був представником наукового напрямку, який покладав великі надії на дослідження в галузі штучного інтелекту. У дослідженнях інтелекту Гофстедтер закликав уникати надмірних спрощень, на його думку, рішення проблем інтелекту лежить через синтез холізму й редукціонізму.

    Погляди

    Гофстедтер висловлював скепсис щодо широко відомих проєктів та підходів у галузі штучного інтелекту. Наприклад, з приводу поразки Гаррі Каспарова від суперкомп'ютера Deep Blue він сказав, що ця подія є поворотним моментом, але при цьому не має нічого спільного з розвитком у комп'ютерів розуму[5].

    Гофстедтер був як учасником, так і організатором дискусій на тему прогнозів технологічної сингулярності. 1999 року він організував симпозіум при Індіанському університеті, а в квітні 2000 року інший симпозіум при Стенфордському університеті, де став головою експертної групи, що складається з Реймонда Курцвейла, Ханса Моравека, Ральфа Меркле, Біла Джоя та інших. Гофстедтер висловлював сумнів у можливості технологічної сингулярності в близькому майбутньому[6][7].

    Закон Гофстедтера

    Жартівливий рекурсивний закон, який говорить, наскільки складно планувати щось.

    Будь-яка справа завжди триває довше, ніж очікується, навіть якщо врахувати закон Гофстедтера.

    Згадується в книзі «Гедель, Ешер, Бах: ця нескінченна гірлянда».

    Література
    • Ambigrammi: un microcosmo ideale per lo studio della creatività
    • Eugene Onegin: A Novel Versification
    • Fluid Concepts and Creative Analogies (1995)
    • I Am a Strange Loop (2007)
    • Le Ton beau de Marot: In Praise of the Music of Language (1997)
    • Metamagical Themas (1985)
    • Rhapsody on a Theme by Clement Marot. The Grace A. Tanner Lecture in Human Values, 1995.

    Примітки
    1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119440636 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
    2. SNAC — 2010.
    3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    4. Library of Congress Library of Congress Name Authority File
    5. Mean Chess-Playing Computer Tears at Meaning of Thought. 19 лютого 1996. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 9 січня 2014.
    6. Singularity Summit.
    7. Douglas Hofstadter at Singularity Summit 2006.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.