Дудич Олена Олексіївна

Олена Дудич
Ім'я при народженні	Дудич Олена Олексіївна
Народилася	16 вересня 1962 (59 років)
Діяльність	акторка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	2006 — теперішній час
	Нагороди та премії

Олена Олексіївна Дудич (нар. 16 вересня 1962) — українська та білоруська актриса театру і кіно.

Життєопис

Олена Дудич народилась у 1962 році. Мати працювала головним бухгалтером театру в м. Дрогобич на Львівщині[1].

Вищу освіту здобула у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенко-Карого.

Творчість

З 1986 року Олена Дудич працює в Могильовському обласному драматичному театрі у Білорусі. З 2016 року — в трупі Київського театру «Сузiр'я». Також грає у Львівському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Юрія Дрогобича[2].

Родина

Донька Марія, кастинг-директор на студії «Стар-Медіа».

Ролі в театрі

Могильовський обласний драматичний театр

«Святковий сон або Одруження Михайла Бальзамінова» О. Островського — Мотрона, кухарка у Бальзамінова
«Вона у відсутності любові і смерті» Е. Радзинського — Мати
«Вшанування» Б. Слейда — Меггі
«Трамвай „Бажання“» Т. Вільямса — Бланш
«Вільна пара» Д. Фо — Антонія
«Якби я знала, що ти прийдеш, я б спекла тобі пиріг» Б. Слейд — Доріс
«КІМ» А. Дударєва — Лена
«Винахідлива закохана» Л. де Вега — Херарда
«Школа блазнів» М. де Гельдерод — Біоррон
«Наречена з Парижа» Б. Рацера, В. Константинова — Арлет
«Двоє з великої дороги» В. Мерешко — Вона
«Тільки Він має право мене розбудити» за мотивами роману «Оскар і рожева пані» Е. Шмітта — Оскар
«Піжама для шістьох» М. Камолетті — Жаклін
«Пора зайнятися світлою стороною життя» Н. Саймона — Елів Новаццо / Боббі Мітчел / дружина Барні / Дженет Фішер
«Едіт Піаф. Гарчащий горобець» — Едіт Піаф
«Сільвія» А. Герні — Кейт
«Мадонна, як я втомилася!» Е. Філіппо — Філумена

Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича

2017 — «Маргарита і Абульфаз» моновистава за романом «Час Second-Hand» Світлани Алексієвич; реж. Ірина Калашнікова[3].

Фільмографія

2006 — Саквояж зі світлим майбутнім — епізод
2007 — Гальмівний шлях
2007 — Надія як свідчення життя — епізод
2007 — Доярка з Хацапетівки — секретарка Буличова
2009 — Сільський романс — барменша
2010 — Я тебе нікому не віддам — епізод
2011 — Лісник (фільм № 11 «Злодюжка») — Тамара, дружина Риндіна
2013 — Я поруч — Валя
2013 — Птах у клітці — епізод
2013 — Подвійне життя — Марія Фрязіна, репродуктолог
2014 — Злочин у фокусі — Кельська
2014 — Брат за брата-3 — мати Варламова
2015 — Вирок ідеальної пари — Рита Єгорівна, замовниця
2015 — Офіцерські дружини — Марія Козуб, мати Варі
2015 — Нюхач-2 — куратор групи
2015 — Особистий інтерес — Звєрєва, полковник
2016 — Я люблю свого чоловіка — мати Ольги
2016 — Одинак
2017 — Термін давності — Старша (в титрах не зазначена)
2017 — Фахівці — Софія Богуславська
2017 — Радуга в небі — Анфіса Пилипівна, викладачка дизайну
2017 — Підкидьки-2 — Луківна, домробітниця Трофимова
2017 — На краю любові — господарка квартири
2017 — Капітанша — Ангеліна
2018 — Троє в лабіринті — Алла Анатоліївна, головлікар пологового будинку
2018 — Голос з минулого — мати Олексія
2019 — Маршрути долі
2019 — Таємна любов — епізод

Нагороди та визнання

2011 — медаль Франциска Скорини

Примітки

Елена Дудич: «Я не жалею ни о чем»(рос.)
Елена Дудич(рос.)
Сергій ВИННИЧЕНКО (13 листопада 2018). Вічні історії кохання. «Маргарита і Абульфаз» (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2021-6-06.

Джерела

Олена Дудич на сайті на www.kino-teatr.ru (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Елена Дудич: «Я не жалею ни о чем»(рос.)

[2] Елена Дудич(рос.)

[Маргарита_і_Абульфаз_Риболовля-3] Сергій ВИННИЧЕНКО (13 листопада 2018). Вічні історії кохання. «Маргарита і Абульфаз» (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2021-6-06.