Лопе де Вега

Фе́лікс-Ло́пе де Ве́га-і-Ка́рпіо (ісп. Lope de Vega; 25 листопада 1562[3][2][…], Мадрид, Іспанія[4][5][…] — 27 серпня 1635(1635-08-27)[4][2][…], Мадрид, Іспанія[4][6]) — іспанський драматург, діяльність якого належить до так званого «золотого століття» іспанської літератури.

Фелікс Лопе де Вега Карпіо
Félix Lope de Vega y Carpio
Ім'я при народженні ісп. Lope de Vega Carpio
Прізвисько Monstruo de la Naturaleza і Fénix de los ingenios
Народився 25 листопада 1562(1562-11-25)
Мадрид, Іспанія
Помер 27 серпня 1635(1635-08-27) (72 роки)
Мадрид, Іспанія
·streptococcal infectiond
Країна Іспанія[1]
Національність Іспанці
Діяльність драматург, поет, новеліст
Alma mater Алькальський університетd
Мова творів іспанська[2]
Роки активності з 1572
Напрямок Відродження
Жанр комедія, драма, новела
Magnum opus Fuenteovejunad
Конфесія Католицька церква
У шлюбі з Juana de Guardod і Isabel de Alderete y Urbinad
Діти Sor Marcela de San Felixd
Автограф
 Лопе де Вега у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Короткий життєпис

Народився в Мадриді. Батько майбутнього письменника — виходець із селян, який заробив деякий статок і купив собі дворянське звання, — вирішив вивести сина в люди й дати йому хорошу освіту. Тож хлопець навчався спочатку в Єзуїтській колегії, а згодом в Університеті та Королівській академії математичних наук. Перебував на службі в знатних осіб, брав участь у поході «Непереможної армади», був кілька разів одружений, став ченцем, священиком, мав численні любовні пригоди. Через загибель сина та викрадення доньки став проявляти схильність до містики.

У п'ять років писав вірші, в 12 склав комедію для сцени. Опанував всі жанри, створив більше 400 п'єс, майже всі віршовані, відомо ще 250 назв. Теорія «Нове мистецтво складати комедії в наші дні» (1609 рік) — суміш комічного і трагічного, поділ на акти. Точної класифікації немає. Три типи: героїчні п'єси, комедії шпаги й плаща, і п'єси, де виступає народ. Чітких меж немає. Епізоди з життя Іспанії, її дворянства й побутові. Зіткнення між селянами й феодалами.

Творчість

Лопе де Вега створив величезну кількість п'єс. Зухвалий в житті, Лопе підняв руку і на традиції іспанської драматургії: він відмовився від прийнятого тоді принципу єдності місця, часу і дії, зберіг лише останнє, і поєднав в своїх п'єсах елементи комічного і трагічного, створивши класичний тип іспанської драми.

П'єси де Веги торкаються різноманітних тем: соціально-політичні драми з вітчизняної та іноземної історії (наприклад, п'єса про Лжедмитрія I «Великий герцог Московський»), історичні хроніки («Доблесний кордовець Педро Карбонеро»), історії кохання («Собака на сіні», «Дівчина з глечиком», «Вчитель танців»). Основа п'єс — інтрига.

У драмах Лопе велику роль займає історія. Такі твори, як «Останній готський король», «Граф Фернан Гонсалес», «Зубці стін Торо», «Юність Бернара дель Каріпо», «Незаконний син Мударра» та інші. Трактування історичних подій у Лопе близька і збігається з тією, котру століттями давали романсеро (цикли іспанських народних пісень).

Театр Лопе де Вега розігрував знайомі будь-якому жителю Піренеїв сюжети. Усі п'єси побудовані так, що трапляється подія, котра припиняє спокійну дію, доводячи напругу переживань до трагізму, щоб пізніше ввести це схвильоване море пристрасті та свавілля в русло законності та суворої католицької моралі. Любовна інтрига, саме через те, що вона може розкрити всю могутність людських інстинктів та свавілля, існує у Лопе де Веги, з одного боку — для показу поведінки в сім'ї та суспільстві, а з іншого — показує значущість політичних та релігійних ідей, що панували у тогочасному суспільстві.

Лопе де Вега у своїх численних комедіях («Собака на сіні») виявляє тонкий талант комічного письменника. Його комедії насичені яскравою, іноді плакатною веселістю. Особлива роль в них відводиться слугам, історія яких створює паралельну інтригу п'єс. Саме вони, — гострі на язик, лукаві, сиплять влучними прислів'ями та приказками,- виявляються осередком комічної стихії твору.

«Фуенте Овехуна» — ісп. «Овече джерело». Історична п'єса. Дія відбувається в кінці 15 століття за правління Фердинанда й Ізабелли. Командор ордена Калотрави Фернан Гомес оселився в селищі Фуенте Овехуна, образивши місцевого алькальда, спробою збезчестити його дочку Лауренсію. Селянинові Фрондосо вдається її захистити. Під час весілля командор розганяє всіх, б'є алькальда його жезлом, хоче повісити Фрондосо і викрадає Лауренсію. Усі жителі села поголовно б'ють ґвалтівників. Коли приїжджає суддя, то усі в селі відповідають, що зчинила злочин Фуенте Овехуна. Поняття честі з категорії дворянських почуттів переходить у загальнолюдську. Драматург уважно працює над лінією кожного персонажа. наприклад, Лауренсія зі звичайної дівчини виростає в народну героїню. Вона озброює жінок й особисто бере участь в бою. Лопе де Вега шукає причини єдності народу й держави, ідеалізує образ короля.

Українські переклади

Цікаве

Про молоді роки Лопе де Вега 2010 року режисером Андруча Уеддінгтоном в Іспанії знято кінофільм «Лопе де Вега: Розпусник і спокусник».

Твори

П'єси
  • Учитель танців
  • Божевілля в Валенсії
  • Собака на сіні
  • Валенсіанська вдова
  • Дурна для інших, розумна для себе
  • Дівчина з глечиком
  • Дурочка
  • Зірка Севільї
  • Винахідлива закохана
  • Селянка з Хетафе
  • Періваньєс і командор Оканьї
  • Фуенте Овехуна
  • Мадридська сталь
  • Жінки і слуги

Епічні поеми і лірика
  • «Пірат Дрейк» (1598)
  • «Ісідро» (1599)
  • «Краса Анжеліки» (1602)
  • «Вірші» (1602)
  • «Філомена» (1621)
  • «Цирцея» (1624)

Примітки
  1. LIBRIS — 2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Vega Carpio, Lope Felix de // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 27.
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118626353 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. М. В. Лопе де Вега // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIII. — С. 4–6.
  6. Плавскин З. И. Вега Карпьо // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.