Дудка Володимир Андрійович
Володи́мир Андрі́йович Ду́дка (27 січня 1985 — 10 вересня 2014) — молодший сержант Збройних сил України.
Дудка Володимир Андрійович | |
---|---|
Молодший сержант | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
27 січня 1985 Хоминці |
Смерть |
10 вересня 2014 (29 років) помер від поранень |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Ракетні війська і артилерія |
Формування |
27 РеАП |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
Проходив строкову службу в ЗСУ. Березнем 2014-го мобілізований, механік-водій, 9-та батарея, 3-й реактивний артдивізіон, 27-й реактивний артилерійський полк. З літа — в зоні бойових дій на сході України.
10 вересня 2014-го помер в Харківському опіковому центрі від поранень та опіків, котрих зазнав під час обстрілу 3 вересня базового табору поблизу села Побєда. Володимир під час тиші між залпами 3 вересня вибіг із укриття, намагаючись врятувати товаришів у бліндажі, удар прийшовся на нього. 7 вересня мав приїхати додому у відпустку. Обгоріло 2/3 шкіри, руки й ноги — до кісток.
Без Володимира лишились батьки, наречена Катерина. 29 серпня під Іловайськом загинув брат Володимира Юрій.
В останню дорогу спочатку проводили в Ромнах, похований в селі Хоминці з військовим оркестром.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Джерела
- Дудка Володимир Андрійович
- Український меморіал
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»