Дьордь Поя

Дьордь Поя, Джордж Поліа (угор. Pólya György, англ. George Polya, нар.13 грудня 1887, Будапешт, Австро-Угорщина, нині Угорщина — † 7 вересня 1985, Пало-Альто, Каліфорнія, США) — угорський, швейцарський і американський математик.

Дьордь Поя
(угор. Pólya György)
Дьордь Поя (1973)
Дьордь Поя (1973)
Народився 13 грудня 1887(1887-12-13)
Будапешт, Австро-Угорщина (нині Угорщина)
Помер 7 вересня 1985(1985-09-07) (97 років)
Пало-Альто, Каліфорнія, США
Поховання Альта-Меса[1]
Країна  Угорщина
 США
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Будапештський університет (1912)[2], Віденський університет (1911), Berzsenyi Dániel High School (Budapest)d (1904)[2] і Геттінгенський університет (1913)[2]
Галузь математика
Заклад Стенфордський університет[2], Федеральна вища технічна школа Цюриха[2] і Браунський університет[2]
Науковий керівник Lipót Fejérd
Відомі учні Emil Schwengelerd[3]
Членство Національна академія наук США, Угорська академія наук і Американська академія мистецтв і наук
Батько Jakab Pólyad[2]
Брати, сестри Eugen Pólyad

 Дьордь Поя у Вікісховищі

Закінчив Будапештський університет (1912), в 1914-1940 працював у Вищій технічній школі в Цюриху1928 проф.). В 1940 переїхав до США. Основні праці по теорії чисел, функціональному аналізу, математичній статистиці (розподіл Поя) і комбінаториці (теорема Поя).

Мешкаючи в США, Поя багато працював зі шкільними вчителями математики й зробив великий внесок у популяризацію науки. Він написав кілька книг про те, як люди розв'язують задачі і як треба вчити розв'язувати задачі.

Доробок

Книги

  • Aufgaben und Lehrsätze aus der Analysis, 1st edn. 1925.[4] («Problems and theorems in analysis»). Springer, Berlin 1975.
  1. Reihen. 1975, 4th edn., ISBN 3-540-04874-X.
  2. Funktionentheorie, Nullstellen, Polynome, Determinanten, Zahlentheorie. 1975, 4th edn., ISBN 3-540-05456-1.
  • Mathematik und plausibles Schliessen. Birkhäuser, Basel 1988,
  1. Induktion und Analogie in der Mathematik, 3rd edn., ISBN 3-7643-1986-0 (Wissenschaft und Kultur; 14).
  2. Typen und Strukturen plausibler Folgerung, 2nd edn., ISBN 3-7643-0715-3 (Wissenschaft und Kultur; 15).
  •  — English translation: Mathematics and Plausible Reasoning, Princeton University Press 1954, 2 volumes (Vol. 1: Induction and Analogy in Mathematics, Vol. 2: Patterns of Plausible Inference)
  • Schule des Denkens. Vom Lösen mathematischer Probleme («How to solve it»). 4th edn. Francke Verlag, Tübingen 1995, ISBN 3-7720-0608-6 (Sammlung Dalp).
  •  — English translation: How to Solve It, Princeton University Press 2004 (with foreword by John Horton Conway and added exercises)
  • Vom Lösen mathematischer Aufgaben. 2nd edn. Birkhäuser, Basel 1983, ISBN 3-7643-0298-4 (Wissenschaft und Kultur; 21).
  •  — English translation: Mathematical Discovery: On Understanding, Learning and Teaching Problem Solving, 2 volumes, Wiley 1962 (published in one vol. 1981)
  • Collected Papers, 4 volumes, MIT Press 1974 (ed. Ralph P. Boas). Vol. 1: Singularities of Analytic Functions, Vol. 2: Location of Zeros, Vol. 3: Analysis, Vol. 4: Probability, Combinatorics
  • with R. C. Read: Combinatorial enumeration of groups, graphs, and chemical compounds, Springer Verlag 1987 (English translation of Kombinatorische Anzahlbestimmungen für Gruppen, Graphen und chemische Verbindungen, Acta Mathematica, vol. 68, 1937, pp. 145—254)
  • with Godfrey Harold Hardy: John Edensor Littlewood Inequalities, Cambridge University Press 1934
  • Mathematical methods in Science, MAA, Washington D. C. 1977 (ed. Leon Bowden)
  • with Gordon Latta: Complex Variables, Wiley 1974
  • with Robert E. Tarjan, Donald R. Woods: Notes on introductory combinatorics, Birkhäuser 1983
  • with Jeremy Kilpatrick: The Stanford mathematics problem book: with hints and solutions, New York: Teachers College Press 1974
  • with several co-authors: Applied combinatorical mathematics, Wiley 1964
  • with Gábor Szegő: Isoperimetric inequalities in mathematical physics, Princeton, Annals of Mathematical Studies 27, 1951

Статті

Примітки

  1. Find a Grave — 1995.
  2. Архів історії математики Мактьютор
  3. Математична генеалогія — 1997.
  4. Jacob Tamarkin (1928). Review: Aufgaben und Lehrsätze aus der Analysis, vols. 1 & 2, by George Pólya and Gábor Szegő. Bull. Amer. Math. Soc. 34 (2): 233–234. doi:10.1090/s0002-9904-1928-04522-6.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.