Дяченко Кость Іванович

Дяченко Кость Іванович народився 20 січня 1928 р. в с. Драбівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області в сім'ї вчителя.

За спогадами вчительки-пенсіонерки Драбівської середньої школи Яценко Юлії Андріївни — сім'я Дяченків була приїжджа, свого будинку не мала, жили при школі. Батько Костянтина Івановича — Іван Семенович працював в Драбівській школі в 30-х роках. У сім'ї були старші дочки: старша — Марія, молодша — Тетяна.

У 1937 році сім'я Дяченків переїхала в Нетеребку, де майбутній письменник пішов у школу.

Батько поета довго хворів ревматизмом і через декілька років помер, незабаром померла і мати.

Старша сестра Марія закінчила Корсунське медичне училище, працювала в м. Корсунь-Шевченківський в РАЙВНО, в РК КПУ, потім переїхала в м. Черкаси.

В 1944 році Костянтин Іванович — учасник Другої світової війни.

В 1944 році він був бійцем і командиром винищувального загону по ліквідації залишків ворога після Корсунь-Шевченківського угрупування.

По закінченні школи працював на залізниці черговим по станції, поїздовим диспетчером, начальником транспортного цеху цукрокомбінату.

Навчався поет у Всесоюзному заочному інституті інженерів залізничного транспорту.

Працював у рідній районній газеті та газеті «Вечірній Київ».

Член Спілки Письменників СРСР з 1976 р.

Костянтин Дяченко автор книжок гумору та сатири:

• «Хоч і верша — аби перша» (1964),
• «Історія з географією» (1970),
• «Комарасія» (1972),
• «Цвіт і цвіль» (1973),
• «Кругле диво» (1974),
• «Вето на холодець» (1980),
• «Невчасний візит» (1982),
• роману «Колія» (1990),
• «Веселе коло» (для дітей).

• Електронна бібліотека «Україніка»
• ЕСУ